Перед церквою стоїть питання: якщо ми віримо, що Ісус – Господь всього нашого життя, як навчати людей підкорити Його пануванню повсякденне життя?

— Т. Келлер, Центровая Церковь

віражиттяІсус

Спільність – це ключ до істинної духовності, оскільки ми зростаємо у пізнанні Бога, навчаючись впізнавати одне одного у спілкуванні.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

духовністьзростаннянавчання

Наші моральні якості формуються насамперед основною соціальною спільнотою – людьми, з якими ми їмо, граємо, розмовляємо, радимося та вчимося.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

граїжалюди

Спільність формує розвиток характеру. У процесі навчання вчитель та учні контактують один з одним головним чином на рівні інтелекту. Вони не живуть разом, не їдять разом і, крім спілкування у класі, практично не мають соціального, емоційного чи духовного зв'язку. У випадку Ісуса та Його учнів ми не бачимо такого роду «класних» стосунків, та й між собою учні спілкувалися інакше. Ні, Ісус створив спільноту навчання та практики, в якому було достатньо часу для усвідомлення істини у міркуваннях, діалогах та застосуванні на практиці. Цей приклад передбачає, що ми найкраще вчимося і застосовуємо те, що дізнаємось, у дружній обстановці, у малих групах, а не лише в академічних умовах.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

істинаІсуснавчання

У нас одне покликання – оспівувати хвалу Богу, провіщати досконалості Того, Хто покликав нас з темряви у дивне Своє світло (1 Пет. 2:9). Проголошуючи і оспівуючи хвалу Богу в присутності людей, ми свідчимо їм. Проголошуючи і оспівуючи хвалу Богові один перед одним, ми навчаємо і навчаємо один одного. Проголошуючи і оспівуючи хвалу Богу в Його присутності, ми поклоняємося Йому. Ми проголошуємо і виявляємо славу і добрість Бога різним людям по-різному. Саме для цього ми й існуємо як церкву.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Богунавчанняпокликання

Дім міг використовуватися для систематичного навчання і настанови (Дії 5:42), запланованих зустрічей для проповіді Євангелія знайомим і сусідам (Дії 10:22), молитовних зборів (Дії 12:12), стихійних євангелізаційних зборів (Дії 16:32), спілкування з тими, хто зацікавився (Дії 18:26), вечорами, присвяченими навчанню і молитві (Дії 20:7), і спілкування (Дії 21:7).

— Т. Келлер, Центровая Церковь

діїдімєвангелізація

Тримайтеся єдиної істинної євангелії, але навчайтеся творчо адаптувати її до різних культурних умов.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

адаптаціяєвангеліяістина

Читаючи, розмірковуючи і навчаючи інших, я дійшов висновку, що критерієм для оцінки служіння, який відповідає Біблії більше, ніж успіх або вірність, буде плідність.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Бібліявірністьнавчання

Занадто часто ми записуємо хороших учнів або студентів на лідерські програми, бо, будучи хорошими учнями чи студентами, вони продемонстрували здатність швидко й ефективно вчитися. Та чи вони мають правильну відповідь на запитання «Навіщо?». Для чого вони хочуть стати лідерами?

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

відповідьлідеримета

Коли хлопчик щось уміє, він вихваляється. Коли воїн щось уміє, він навчає інших. Коли хлопчик сильніший від інших, він атакує слабших. Коли воїн сильніший від інших, він захищає слабших. Хлопчик критикує інших, щоб почуватися краще. Воїн найсуворіший критик сам для себе. Хлопчик виставляє на показ усі свої символічні відзнаки, замінюючи ними справжню суть.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

воїнзахисткритика

Розуміння та формування середовища має велике значення тому, що ті самі складники, залежно від обставин, можуть спричиняти кардинально різні результати. Поміркуй над оцією аналогією: За дуже високих температур: 2 молекули водню + 1 молекула кисню = пара. За нормальної температури: 2 молекули водню + 1 моле кула кисню вода. За дуже низьких температур: 2 молекули водню + 1 молекула кисню = крига. Пара, вода та крига збудовані з однакових складових елементів, які поєднуються між собою майже в однаковий спосіб, але середовище, у якому вони перебувають, багато в чому зумовлює те, якої форми вони набудуть. Так само й у навчанні: його складові елементи дуже часто бувають однаковими чи схожими та поєднуються майже в однаковий спосіб. Біль невід'ємна складова навчання. Як і розмірковування. За певних умов: біль + розмірковування = прогрес. Нам важко. Ми розмірковуємо. Ми намагаємося знову і стаємо міцнішими. Але за інших обставин: біль + розмірковування = ниття. Ми думаємо про те, як же нам важко, як нам сумно та досадно. І замість зростання ми загрузаємо у скаргах. За зовсім інших умов: біль + розмірковування = пиятика. Нас підкорює нездоланність проблеми, з якою ми зіткнулись, і замість опиратися ми починаємо поводитися так, що це шкодить нам самим.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

більнавчанняобставини

Можна навчитися робити що завгодно й без наставників, як можна й дізнатися будь-що самотужки, але без учителів навряд чи можливо досягти справжньої майстерності в обраній справі. Наставники навчають тебе всього того, чого ти не зможеш навчитися з книжок.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

вчителідосвідкниги