У своєму прагненні до Бога завжди пам'ятаймо, що в Нього теж є прагнення, і воно спрямоване на людей або, якщо казати конкретніше, на тих із них, хто ухвалив тверде рішення понад усе звеличувати Його. Для Нього вони дорогоцінніші за всі багатства землі й океанів. У них Бог знаходить тих, кому може продемонструвати Свою надзвичайну ласку й любов у Христі Ісусі. З ними й для них Бог може діяти безперешкодно відповідно до того, ким Він є.

— Е. Тозер, Прагнення Бога

Богзвеличенняласка

Вміння досліджувати робить нас здатними бачити Бога очима інших людей. Наше сприйняття Бога не індивідуальне, а колективне. Ми вчимося бути більш чуйними до надій та потреб інших людей. Ми здійснюємо свою духовну мандрівку не поодинці, а спільно. Побачивши і зрозумівши те, що відбувається, ми можемо послужити ближньому, не вимагаючи відповіді.

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

Богдослідженнялюди

Занадто часто, плануючи якийсь захід чи співпрацю, ми починаємо із запитання: «Що ми хочемо зробити?» Це резонне питання, але не першорядне. Ймовірно, Яків хотів, щоб ми почали з питання: «Про що може думати Господь і які Його наміри щодо цього часу, заходу та людей?» Або: "Як використовувати цю можливість, щоб заповнити нагальні потреби людей?" Такі поставлені в молитві питання дозволяють будувати плани, сповнені Божої мудрості, невичерпного натхнення та ясного уявлення про майбутнє.

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

Господьлюдимолитва

"Причиною того, що люди не розуміють, чому виправдовує лише віра, є те, що люди не знають, що таке віра". Цими словами Лютер привертає нашу увагу до необхідності ретельніше розглянути це оманливо просте слово "віра".

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

виправданнявіралюди

В основі своєї, екзистенціалізм є протест проти погляду, що люди можуть бути зведені до рівня "речей", та вимогою серйозного ставлення до особистого існування кожної окремої особистості.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

екзистенціалізміснуваннялюди

Євангеліє описує насамперед не набір моральних принципів, а вплив зустрічі з Богом на життя окремих людей та історію народів.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БогвпливЄвангеліє

Деякі історики, зокрема Яків Буркхардт, стверджували, що Відродження породило сучасну епоху. Саме у цей вік, заявляв Буркхардт, люди почали вперше сприймати себе як індивідууми.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

Буркхардтвідродженняепоха

Одні можуть стверджувати, що ніколи не сумнівалися в існуванні Бога. Інші запевнятимуть, що ніколи не сумнівалися в тому, що Бога немає. Але решта з нас займе проміжну позицію: або віритимуть у Бога, час від часу сумніваючись, або сумніватимуться в Ньому, час від часу вірячи.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

Богвіраіснування

Завдяки зустрічам з різними людьми Келлер уникав порочного кола проповідування, коли зосередження на одних і тих самих людях призводить до звуження тематики проповідей. Член церкви Джекі Артур вважала Келлера дуже уважним слухачем. Задовго до виходу у світ його першого бестселера він чув, здавалося, усі можливі заперечення проти Ісуса Христа. І щоразу, повертаючись із церкви додому, занурювався у свою бібліотеку, щоб знайти якнайкращі контраргументи до цих заперечень. Знову й знову відповідаючи на питання, Тім помітно покращував свою пам'ять.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

аргументибібліотеказаперечення

«Ніколи досі на полях людських конфліктів не було, щоб настільки багато людей завдячували настільки багатьма речами настільки небагатьом». Оригінал: «Never in the field of human conflict has so much been owed by so many to so few».

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

вдячністьконфліктилюди

Ми часто відвозили людей до кордону з маленькими сумочками, розуміючи, що вони вже, напевно, ніколи не повернуться. У такі миті усвідомлюєш, що війна зробила з нас людей, у яких нерви не під шкірою, а згори — все так чутливо загострено.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

біженцівійнавразливість

Коли ми насолоджуємося спільним спілкуванням і відпочинком, коли ділимо трапезу з ближнім — у цьому всьому Бог також присутній серед нас. Церковна служба стоїть на своєму місці та виконує свою частину. Дозвілля вивільняє потенціал добрих взаємин між людьми, їхній зв'язок одне з одним повною мірою. Не можна ігнорувати, що це сприяє укоріненню людей у Бозі. Правдива стара істина: «Люди приходять до церкви через Бога, а залишаються в ній через людей». То чому ж нам не створювати більше приводів для радості та спілкування за трапезою і тим сильніше скріплювати узи дружби!

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

Божа присутністьвідпочинокдозвілля