Важливо усамітнитися, коли чекаємо на Бога. І найкраще, якщо ми залишимося наодинці, бажано з розгорнутою перед собою Біблією. Тоді, якщо захочемо, ми зможемо наблизитися до Бога і почути, як Він промовляє у наших серцях. Думаю, що для пересічної людини динаміка буде приблизно такою: спочатку звук Присутності, наче Хтось ходить по саду. Потім голос, більш чіткий, але ще далеко не розбірливий. Потім настає щаслива мить, коли Дух починає висвітлювати Писання, і те, що було лише звуком, або в кращому випадку голосом, стає зрозумілим словом теплим, близьким і щирим, наче слово дорогого друга. Тоді приходять життя і світло, а найкраще - здатність бачити, спочивати і приймати Ісуса Христа як Спасителя, Господа і наше Все.
— Е. Тозер, Прагнути Бога