Як християнам поширювати Євангеліє в зрозумілий і переконливий спосіб? У сучасній культурі вони не можуть розраховувати на спільні для всіх судження про Бога, мораль, гріх або вічність. Насправді постхристиянський світ створює нову загрозу: сучасна культура вважає, що єдине, від чого нам треба спастися, це власне думка, що наші душі потребують спасіння. Можливо, багато церковних лідерів досі недооцінюють небезпеку таких змін. Кілька годин навчання, співів і спілкування в товаристві християн не здатні знешкодити цілодобову лавину цифрової інформації.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
«Церква з динамікою руху генерує ідеї, лідерів та ініціативи з низів. У живому спілкуванні з друзями ідеї виникають частіше, ніж під час формальних стратегічних нарад. У спільноті, де мотивація до роботи полягає не так у ви нагороді й особистих інтересах, як у спільній готовності жертвувати заради величного бачення, цілком природно зав'язується щира й міцна дружба між членами та лідерами церкви»."
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
Він був одним із великих мовних новаторів. Коли світові лідери збираються розглянути кризу, у них відбувається «саміт», на якому вони обговорюють, наприклад, залізну завісу. Ці неологізми або винайдені, або введені в ужиток Черчиллем.
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію
Занадто часто ми записуємо хороших учнів або студентів на лідерські програми, бо, будучи хорошими учнями чи студентами, вони продемонстрували здатність швидко й ефективно вчитися. Та чи вони мають правильну відповідь на запитання «Навіщо?». Для чого вони хочуть стати лідерами?
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Пасторам необхідно зосередити свій час на двох групах: лідерах та загублених. Занадто багато пасторів і лідерів на місіях заповнили свої календарі "рішеннями", а не "діями". Ми вражені тим, як багато церков вводять своїх найкращих лідерів до складу правлінь, щоб вирішувати питання, які повинна вирішувати одна людина.
— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.
Значна частина мого служіння присвячена настанові християн (багато з яких є лідерами), які бажають навчитися жити розміреним і неквапливим життям. Я допомагаю їм вчитися знижувати швидкість, щоб почути Бога і не промчати повз Нього.
— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.
У книзі "In The Way of the Heart" Генрі Нувен пропонує іншу мету: "Головне, допомогти людям зосередитися на реальній, але часто непомітній присутності Бога в їхньому житті. Отже, завдання, що стоїть перед лідерами церкви, не в тому, як зайняти людей, а вберегти їх від надмірної зайнятості, яка не дає змоги чути тихий голос Бога". Саме здатність чути Бога дає можливість плідно жити і працювати.
— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.
Зовсім недавно моєму приятелеві Біллу пощастило розмовляти з Далласом Віллардом 3, людиною, яка справила величезний вплив на духовний розвиток багатьох сучасних лідерів. Даллас поставив Біллу просте запитання: Яким словом ти б описав Ісуса?" На яке слово впав би ваш вибір? Учитель? Господь? Милосердний? Вибір великий. Бачачи, що Білл задумався, Даллас запропонував свій варіант відповіді: безтурботний. Безтурботний? Ви серйозно? Цього слова навіть близько не було в моєму списку. Не значилося воно і в списку Білла. А у вашому?
— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.