ТоКеллер зустрічався із цими друзями протягом тижня, щоб дізнатися про їхні контраргументи, а наступного тижня на проповідях розбирав ті контраргументи й у притаманному собі стилі розкривав істинні проблеми, що стояли за запитаннями." «Він або інтуїтивно розумів, про що насправді його запитують, або копав і копав доти, доки цього не допетрає», — розповідав Джим Пічерт. Типова розмова зав'язувалася так: «Що бентежить ваше серце?». Келлер так часто зустрічався з людьми в закладі швидкого харчування Tramway Diner біля мосту Квінсборо на 2-й авеню, що Кеті телефонувала туди Тіму, наче в офіс. У закладі не заперечували, бо Тімоті щодня приводив туди три-чотири людини, забезпечуючи їм стабіль ний бізнес.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

діалогиєвангелізаціяКеллер

Навіть у пошуках цього балансу Келлер ставив євангелізацію на перше місце. Піклуватися про безхатьків можуть і нехристияни, але тільки християни можуть запросити їх до вічного життя. Келлер побачив, як церкви можуть зосереджуватися на євангелізації, не забуваючи про справедливість.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

балансбезхатьківічне життя

Келлер вважає, що служіння милосердя не відволікає від євангелізації. Ця робота допомагає містянам поза церквою повірити в благу звістку про Ісуса Христа. Навернення в християнство може стати щораз більшою силою, коли християни жертовно задовольняють потреби ближніх, незалежно від того, чи поділяють вони віру в Христа. Тоді нехристияни можуть побачити, що Божа справедливість і милість — основа справедливості всього світу.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

євангелізаціяжертовністьКеллер

Келлер не мав обирати між навчанням християн і євангелізацією скептиків. Ллойд-Джонс показав, що він може - а насправді мусить — робити перше й друге водночас. «Євангелізуй, коли навчаєш, і навчай, коли євангелізуєш».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

віраєвангелізаціяінтеграція

Одна лише євангелізація без будь-якої соціальної роботи, не більше ніж спотворення, урізана версія євангелії, пародія і карикатура на добру звістку, в якій немає жодного потенціалу для вирішення нагальних проблем реальних людей у ​​цьому світі. З іншого боку, виняткова увага до соціальних перетворень може створити духовний вакуум. І та, і інша крайність виходять за рамки біблійного одкровення, яке свідчить про цілісність людини, створеної на образ Божий. Отже, оскільки ми є цілісними істотами, гріхопадіння торкнулося нас на всіх рівнях, тому спокутування, відновлення та місія повинні, за визначенням, бути всеохоплюючими.

— К. Райт, Миссия Бога

біблійне одкровеннявідновленняєвангелізація

Дім міг використовуватися для систематичного навчання і настанови (Дії 5:42), запланованих зустрічей для проповіді Євангелія знайомим і сусідам (Дії 10:22), молитовних зборів (Дії 12:12), стихійних євангелізаційних зборів (Дії 16:32), спілкування з тими, хто зацікавився (Дії 18:26), вечорами, присвяченими навчанню і молитві (Дії 20:7), і спілкування (Дії 21:7).

— Т. Келлер, Центровая Церковь

діїдімєвангелізація

Головною функцією церкви найкраще вважати євангелізацію та підготовку людей бути учнями, щоб потім посилати органічну церкву – християн на звичайних робочих місцях, брати участь у культурному житті, домагатися справедливості та відновлювати Божий шалом.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Божий шаломєвангелізаціякультурне життя

ЩО ТАКЕ МІСІОНАЛЬНА МАЛА ГРУПА? Місійне мислення може і має пронизувати всі сфери церковного життя. Наприклад, спробуємо уявити, як міг би виглядати місійна мала група. Це не просто збори людей, які займаються конкретною євангелізаційною програмою (хоча це теж добре). Ні, її члени люблять місто і говорять про нього у позитивному ключі; їхня мова не переповнена благочестивими та пафосними фразами, малозрозумілими для стороннього термінами, немає в ній і зверхності чи ворожості. Вивчаючи Писання, вони застосовують Євангеліє до головних проблем та життєвого устрою оточуючих. Вони явно цікавляться літературою, мистецтвом і способом мислення, властивим цій культурі, і можуть брати участь у дискусії на ці теми як захоплено, а й критично. Вони виявляють щиру та глибоку турботу про бідних, щедро діляться своїми грошима, прагнуть чистоти та поваги у взаєминах із протилежною статтю, смиренно ставляться до людей інших рас та культур, а також не критикують інших християн чи інші церкви.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

євангелізаціякультуралітература

У нашій церкві ми відчували, що робимо все, що вважаємо за потрібне, але люди не переходили від відвідування до справжнього учнівства. Євангелізація, яка не призводить до учнівства, є хибною. … Церкви Відродження розглядають євангелізацію як подорож, а не як пункт призначення.

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

відвідуваннявідродженняєвангелізація

10 істин про церкву 1. Церква - це єдина інституція, яку наш Господь обіцяв збудувати і благословити (Матв. 16:18). 2. Церква - це місце зібрання справжніх віруючих (Фил. 3:3). 3. Церква - це найцінніше зібрання на землі з часів Христа викупив її Своєю Кров'ю (Дії 20:28; 1 Кор. 6:19; Еф. 5:25; Кол. 1:20; 1 Пет. 1:18; Об'явл. 1:5). 4. Церква є земним вираженням небесної реальності (Мт. 6:10; 18:18). 5. Церква в кінцевому підсумку переможе як на світовому, так і на місцевому рівні (Матв. 16:18; Фил. 1:6). 6. Церква - це сфера духовного спілкування (Євр. 10:22-25; 1 Івана 1:3, 6-7). 7. Церква є проголошувачем і захисником божественної істини (1 Тим. 3:15; Тит. 2:1, 15). 8. Церква є головним місцем для духовного виховання і зростання (Дії 20:32; Еф. 4:11-16; 2 Тим. 3:16-17; 1 Пет. 2:1-2; 2 Пет. 3:18). 9. Церква є стартовим майданчиком для світової євангелізації (Марка 16:15; Тита 2:11). 10. Церква церква це середовище де сильне духовне лідерство розвивається і дозріває (2 Тим. 2:2).

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

вихованняєвангелізаціязібрання

Місія. Церкви покликані до місії поширення Євангелія. Писання ясно і часто вчить про це. Місія включає в себе завдання всесвітньої євангелізації, соціальної справедливості, задоволення людських потреб та багато інших видів діяльності. Дії перших християн демонструють їхнє розуміння очікувань Христа. Останні слова Ісуса до Своїх учнів, записані в Діяннях Апостолів і в кожному з чотирьох Євангелій, стосуються місій. Багато церков сьогодні забувають, що церква виконувала місії, коли вчилася застосовувати своє богослів'я.

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

богослів'яЄвангелієєвангелізація

Водночас важливо відзначити важливий зв’язок між євангелізацією та учнівством. Вони перетікають з одного безпосередньо в інший. В обох процес в основному однаковий. Обидва вони працюють інкарнаційно, оскільки й невіруючі, і віруючі, котрі зростають, бачать і відчувають вчення Христа, що живе в житті віруючих. Також обидва вони є спільнотними. Вони стають багатшими та збалансованішими, коли кожен віруючий вкладає свої сили та розуміння в це поєднання. І євангелізація, і учнівство відбуваються поетапно, хоча часто й безладно: коли ми віддаємо частини нашого життя Христу, залишаючи для себе, можливо й підсвідомо, інші його частини. Хоча наше спасіння затверджено у Христі, навіть зрілі віруючі продовжують потребувати оновленого застосування Євангелії, оскільки Дух продовжує свою спасенну роботу.

— Д. Вагенвельд, Т. Костер, ВИМІРЯЙТЕ ПУЛЬС СВОЄЇ ЦЕРКВИ 10 важливих ознак здорової церкви

етапністьєвангелізаціязв'язок