Сам Господь Ісус Христос є нашим досконалим прикладом, і Він не відав розділеного життя. У Присутності Отця Він без напруження жив на землі від самого дитинства до Своєї смерті на хресті. Бог прийняв жертву всього Його життя, не роблячи різниці між одним вчинком й іншим. «Я завжди роблю те, що Йому до вподоби!» (Івана 8:29), - так Ісус коротко підсумував Своє життя у стосунках з Отцем. Перебуваючи серед людей, Він був врівноваженим і спокійним. Тиск і страждання, які Він переносив, випливали з Його становища як носія гріхів світу; вони ніколи не були результатом моральної невпевненості або духовної непристосованості.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

Богвподобижиття

Є відомий вислів Черчилля: «Написання книжки це пригода. Почати роботу над нею цікаво й приємно. Спершу вона с іграшкою і розвагою. Потім вона стає коханою, згодом перетворюється на господаря, а врешті на тирана. І в останній фазі, коли ти вже готовий змиритися зі своїм поневоленням, ти вбиваєш того монстра і жбурляєш його тіло у натовп».

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

книжкамонстрнаписання

Пригадую, коли мені було десь 15 років, я читав нарис психолога Ентоні Сторра, у якому він стверджував, що найбільшою і найважливішою була Черчиллева перемога над самим собою. Шо він мав на увазі, так це те, що Черчилль у школі завжди усвідомлював, що є дрібним боязким коротуном, — пригадайте випадок, коли у нього кидають м'ячі від крокету, а він тікає. Тож через силу волі він вирішив побороти власне боягузтво і затинання та стати тим 80-фунтовим слабаком, який, тренуючись із гирями, здобуде тіло Чарльза Атласа¹. А коли підкорено власний страх, аргументує автор, неважко підкорити й усе інше.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

перемогапсихологсила

Мій довгий ланч із онуком Черчилля Ніколасом Соумзом уже добігає кінця. «Гриль рум» виставляє рахунок на оплату - черчиллівського масштабу, і я намагаюся знайти відповідь на своє останнє велике запитання. Його дідусь був людиною, яка змінила хід історії. Що ж рухало Черчиллем? Соумз хмуриться і замислюється, а затим дивує мене відповіддю, що його дід був таким собі звичайнісіньким чолов'ягою. Робив те, що робить кожен англієць: влаштовував безлад у домі, знаходив час для хобі й усіляке таке. «Він, розумієте, багато в чому був цілком посередньою такою, сімейною людиною», -каже Соумз.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

Англіяісторіялюдина

Його образ має значення не лише для політиків, які заявляють підтримку його ідеалам, а й для людства загалом. Він — модель наслідування для будь-кого, хто не зовсім добре вчився у школі, хто так ніколи і не вступив до університету, не дуже петрав у математиці.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

ідеалилюдствонаслідування

Відчуваєте полегшення та ентузіазм, з якими він виплеснув пігмент на полотно. Одна з моїх колег намагається підсумувати враження від побаченого. «Вони такі світлі, такі оптимістичні», - каже вона. Так воно, схоже, і є. Черчиллева мета — задовольнити і винагородити глядача, і це йому вдається. Один пейзаж було щойно продано за 1 мільйон доларів — а це стільки ж, скільки коштує Моне, заради всього святого. Та його роботи притягують людей не тому, що вони відполіровані шедеври, а саме тому, що вони такими не є. Він воліє випробувати себе у цій справі, виставити себе на загальний осуд, чинити помилки - але ключовою ідеєю є те, що він принаймні бажає спробувати і ризикнути.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

ентузіазмживописмистецтво

Біля стіни висока шафа з відкритими полицями, де колись була розміщена численна колекція кубинських сигар, а тепер там сотні стиснутих і зім'ятих тюбиків фарби, викладені рядами. Одразу помітно енергію, із якою Черчилль поринав у своє мис тецтво: мілітаристського типу розташування табуретів, мольбертів, палітр, парасольок, комбінезонів, терпентинових і лляних олій - усіх атрибутів художника, якими він себе спорядив перед штурмом полотна. Та коли скинути оком усю ту кімнату, розумієш, що все це не на позір. Тут Черчилль не байдикував. Уздовж стін вишикувалися його полотна, від підлоги й до стелі — це деякі з його на-писаних за все життя 539 робіт.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

енергіяживописмайстерня

У 1958 році він запропонував допускати на рівних умовах жінок до навчання у коледжі Черчилля у Кембриджі й сказав Джоку Колвілю: «Коли я замислююсь над тим, що жінки зробили для війни, я відчуваю певність - вони заслуговують на рівноправне ставлення до себе». (Коледж зреш тою допустив жінок до навчання у 1972 році.)

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

війнажінкиКембридж

Як колоніальний секретар у 1921 році він оголосив, що в межах Британської імперії «не повинно бути жодних бар'єрів у вигляді дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри чи релігійних переконань, які заважали б будь-кому досягнути реалізації свого потенціалу».

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

дискримінаціяімперіяколонії

Якщо ви хоч трішечки засумнівались у силі любові між Вінстоном та Клементиною Черчилль, вам слід поглянути на ті незлі ченні записки й любовні листи, що вони їх адресували одне одному протягом усього свого подружнього життя. На день її 78-річних роковин у 1963 році він написав: Моя люба й єдина, лиш для тебе моя найніжніша любов і сотні і більше моїх поцілунків. Я буваю занудним і жалюгідним писакою; але, коли пишу до тебе, перо в моїх словах несе тобі і моє серце. Твій завжди і назавжди, B.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

Клементиналистилюбов

А щодо народження Ізраїлю, у якому Черчилль виконав свою акушерську роль, що ж: ваш погляд залежатиме від екзистенційного питання, чи вірите ви у цінність єврейської держави. Якщо ви з тих, хто дотримується думки, що Декларація Балфура була єдиною найбільшою помилкою британської зовніш ньої політики, то, очевидно, подумаєте, що Черчиллю не слід було надавати їй практичної сили. Та коли ви думаєте, що загалом було правильно, після 2000 років гоніння, дати євреям у місці, яке вони колись займали і яке зараз є відносно малозаселеним, нову батьківщину; коли вважаєте, що далекоглядною ідеєю було сподіватися, що їхні таланти змусять розквітнути пустелю; коли гадаєте, що непогано мати хоча б одну демократію - не важливо, наскільки недосконалу, — у тій частині світу, то й вважатимете, мабуть, що Черчилль трохи таки герой.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

Балфургеройдемократія

Хай там як, він заперечував, що вніс «чужорідну расу» до Палестини. «Аж ніяк», — казав він: саме араби були завойовниками. Черчилль звернув увагу, що у часи Христа населення Палестини було значно більшим — і ті люди переважно були іудеями. А змінилося все у VII столітті. «Коли у світовій історії відбулося магометанське непорозуміння, ісламські орди ринули у ті місця, усе змели і знищили. Ви бачили ті тераси на пагорбах, що раніше були окультурені, а під пануванням арабів вони так і залишалися пустелею».

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

VIIстоліттяарабизавоювання