Христос не створював організації й не залишав після Себе головним Петра, як того очікували апостоли. Бог заклав фундамент майбутньої Церкви серед людей, яких єднали любов, розум і свобода. Він став її єдиним та незмінним Главою, невидимо живучи серед людей як душа, хоч і невидима, але дає життя тілу. Христос бажав, щоб люди, які приходили до Його Церкви, мали свою голову на плечах, щоб просвіченим любов'ю серцем відрізняти реальність від ілюзії, а Євангеліє Христове від релігійної про-паганди. Він залишив Себе в людях, які Його полюбили, щоб інші мали до кого звернутися у важку хвилину життя. Він бажав, щоб єдиним знаменом присутності Воскреслого Христа на землі була любов.

— Д. Таргонський,

апостоливіравоскресіння

Зло це свідомий вибір людини, спрямований проти власного сумління. Людина сама робить із себе нелюда. Бог Своєю появою не спричинив появу злоби серед людей Він її проявив. Світло Його особистості проникало в найвіддаленіші закутки душі та найпотаємніші шпарини суспільного життя і виводило усе недобре на чисту воду. В якому б соціумі Творець не втілився, результат був би той самий. Юдеї були впевнені, що знають істину, і вони ж її вбили, а римлянин Пилат цьому посприяв.

— Д. Таргонський,

Богвибір людинивикриття

У Христа не було таємного кола обраних. Він усіх людей любив однаково і зі всіма в повноті ділився Любов'ю та Словом. Ісус не створював оригінального вчення, а розкривав перед людьми вічні істини, які були знайомі всім, незалежно від віку, освіти, національності та суспільного становища. Він не навчав людей чогось іншого, чого не було в Писанні, а просто і доступно розтлумачував різні сенси життя.

— Д. Таргонський,

відкритістьвічні цінностідоступність Бога

Бог був у апостолів перед очима і виявився набагато простішим, ніж вони Його уявляли. Люди придумували собі різних ідолів Бога, тому неспроможні були побачити свого Творця у Христі: Хіба ти не віриш, що Я є в Отці, й Отець є в Мені? Слова, які Я кажу вам, не від Себе кажу. Отець, Який у Мені перебуває, Він і творить

— Д. Таргонський,

апостолиБогвіра

Бог створив закони, за якими живе природа, але Сам відмовився від влади нал Своїм творінням. Він став плоттю і підкорився тим законам, які створив, щоб бути поряд з людьми. Любов, а не влада була тою істиною, яку Христос приніс на землю. Любов спонукає людей мислити та обирати шлях добра у житті, й так робить їх вільними від рабства своїх пристрастей, ідеологій та марновірства.

— Д. Таргонський,

Богвідповідальністьдобро

Настане година - і Його вбивці теж відійдуть у вічність. Вони шукатимуть там того Бога, Якому все життя служили на землі, та не знайдуть, бо його не існувало ніде, крім їхньої уяви. А Того Бога, про Якого їм свідчив Христос, вони вб'ють: Я відходжу, і ви будете шукати Мене, і в гріховності своїй помрете. Куди Я іду, туди ви не можете піти!

— Д. Таргонський,

Богвибірвідповідальність

Від самого початку проповіді Христос не розкривав змісту цієї притчі пробудити жагу до пізнання. Ісус говорив коротко, але цікаво, і швидко замовкав, щоб спонукати людей самостійно розмірковувати над Його словами. Пробуджена Вчителем думка породжувала в голові учнів запитання, з яким вони й звернулися до Нього, а - це й була молитва істина відкривалася в діалозі любові. Діалог із Христом до Бога. У спілкуванні з Учителем усе ставало на свої місця, і життя здавалося простішим та зрозумілішим.

— Д. Таргонський,

діалогдумкаістина

Насправді Христа вважали «беззаконником» тому, що Ним неможливо було маніпулювати, звинувачуючи у надуманих гріхах чи залякуючи небесним покаранням.

— Д. Таргонський,

беззаконникгріхістина

Хоча Христос нікому не нав'язувався ні в царі, і в учителі, ні в пророки, люди постійно намагалися зробити з нього ідола і змусити «працювати на себе». Христос уперто не піддавався на богомільні лестощі, нікого не виділяв і завжди залишався Самим собою, толж за це Його й зненавиділи.

— Д. Таргонський,

ідолістиналюди

Тільки зважаючи на темряву цього світу, ми ще більше готові тішитися центральним посланням різдвяної пори: у світ прийшло правдиве світло. І це світло не є філософією, політичною ідеологією, почуттям чи концепцією. Це світло є особою - Ісусом Христом.

— А. Бегг, Ой, радуйся, земле

істинаІсуспослання

Істина полягає в тому, що Бог, хоча й перебуває в створеному Ним світі, відділений від нього безмежною прірвою. Наскільки би Бога не ототожнювали зі справами Його рук, вони є і мають бути безмірно іншими, ніж Бог, а Він є і має бути незалежним від них. Господь пере-дує всім Своїм справам і є трансцендентним над ними, хоча й присутній у них.

— Е. Тозер, Прагнення Бога

БогГосподьістина

Звернення за тлумаченням до Духа Святого під час читання Святого Письма та роздуми над ним є одним із методів дослідження. Така практика дозволяє ясніше бачити шлях, що лежить перед нами. Про це нам нагадує прекрасна і добре знайома істина: «Слово Твоє світильник нозі моїй і світло стежці моїй» (Пс. 118:105). Коли я дозволяю світлу Слова Божого висвітлювати мої думки, почуття та наміри. іноді вони стверджуються, іноді оголюються, а іноді перетворюються. У процесі дослідження не потребує детального переліку незавершених справ. Ми можемо подивитися на свої наміри з Божої точки зору. Це розплющить нам очі і дозволить побачити те, про що ми навіть не підозрювали.

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

дослідженняДухістина