Світська література

Гемінґвей нічого не знає

Артур Дронь

Дронь, Артур. Гемінґвей нічого не знає. (Львів: Видавництво Старого Лева, 2025) — С.168

Люди тримаються за людей і за слова...

Мене дивує, як люди дають собі раду з усім цим, але здається, я вже трохи зрозумів механіку...

Його батько, коли провідував мене, сказав так: «Всі поранення страшні...

Але було ще дещо. Олена Коберник написала про свого чоловіка вірш...

Командир кивнув, і я повернувся у свій окоп...

Час жорстокий. Нечесний. Роз’ятрювальний...

Зараз я думаю, що читати його на тій презентації не було б жорстоко...

От знаєш, як у мене день народження пройшов?...

Єсенін, який стояв за спиною руского солдата, ще раз увиразнив, хто стоїть за спинами в нас...

А Ростислав Семків у відосі, який я дивився того ж дия, дав найкращу відповідь, кажучи серед іншого таке: «Російська література це література, яка не працює»...

Я вважав себе людиною, яка любить літературу і незле в ній розуміється...

У мене своє ставлення до поняття Європи, – говорить Давід...

Нам потрібна нова література, яка буде антивоєнною, але не антимілітарною...

Але досить ви мірювати усе Ремарками, Гемінгвеями чи Юнгерами...

Якби хтось із наших солдатів прочитав Євангеліє про Чистий четвер вперше, то подумав би, що це справді про нього...

Мені все більше здається, що поди Нового Завіту в, своєю чергою, прообразом того, що відбувається просто зараз...

А нам лишається хіба довіряти...

Здавалось би, яка слава Промислу, якщо я жив у землі під обстрілами, замерзав там, ховався від смерті й надлюдськи втомився?...

Як піхотинець, я знаю, що найважливішою і найпо трібнішою одиницею на війні є тілесна людина...

Щоб зн у своїх клопотах і випробуваннях не могли дорікаути Богові, ніби Він не знає, як нам важко. Бor взяв все це пережив також. Він точно знае, як нам...

Ми, християни, також віримо, що сам Бог одного дня втілився...

Бо, говорячи про Різдво, хочеться говорити про тіло...

Словом, на Різдво ми отримали крижані випробу вання...

Замерзав навіть газ у запальничках...

Ти в цьому промислі харчувався через трубочку із розпоротими кишками...

«Світ, який усе це бачив, посивів і постарів. Але любов це робота! І нам робити цю роботу щоденну». («Метро»)...

Але ж ні...

І чим довше їх не міняти, тим більше вмирають...

Шлях виживання такий один стримує вбивць, інший відпочиває, а потім міняємось...

Життя тепер не безкоштовне...

На війні відстань від життя до смерті бачиться дуже короткою...

Так, ми віримо, що Господь все може і всіх любить...

Коли температура -20 °С і кожного дня когось вбивають, але хворі й перемучені солдати обирають не відмовитися від наказу, а знову й знову залазити в окопи, мерзнути і пильнувати ворога — це така Служба Божа, якої не зустріти у жодному храмі...

Війна — це протилежність Бога...

Звинуватити у війнах Бога – зручно і просто, адже серед нас усіх Він тут один всемогутній...

Де ж тоді Божа премудрість і досконалість?...

Коли питають, хто ж тоді створив Бога, то це питання позбавлене сенсу, бо й поняття «створити» створив...