Дана Мені вся влада на небі й на землі. Тож ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам. І ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку! Це були зухвалі слова, адже ім'я Боже дозволялося вимовляти вголос тільки первосвященнику і тільки раз на рік у «Святая святих» Єрусалимського храму. А коли людина хрестилася, то думала, що очищається від своїх гріхів, щоб Всевишній її не покарав. Христос закликав людей самим звертатися на ім'я до Свого Творця. Ім'я Боже то Любов. Творець відкрився світу в любові Отця до Сина, і людина, хрестячись Духом Святим, стає причасником цієї любові.

— Д. Таргонський,

Божа присутністьвіравлада

Христос не створював організації й не залишав після Себе головним Петра, як того очікували апостоли. Бог заклав фундамент майбутньої Церкви серед людей, яких єднали любов, розум і свобода. Він став її єдиним та незмінним Главою, невидимо живучи серед людей як душа, хоч і невидима, але дає життя тілу. Христос бажав, щоб люди, які приходили до Його Церкви, мали свою голову на плечах, щоб просвіченим любов'ю серцем відрізняти реальність від ілюзії, а Євангеліє Христове від релігійної про-паганди. Він залишив Себе в людях, які Його полюбили, щоб інші мали до кого звернутися у важку хвилину життя. Він бажав, щоб єдиним знаменом присутності Воскреслого Христа на землі була любов.

— Д. Таргонський,

апостоливіравоскресіння

Євангеліє Христове несе добру звістку Творця про те, що людина вічна. Після смерті тіла відбудеться найсерйозніша розмова людини зі своїм Творцем", Який Сам їй зустріне у вічності так, як після дев'яти місяців вагітності мати нарешті зазирає в очі свого дитяти.

— Д. Таргонський,

вічністьдобра звісткадовіра

Повія прийшла до Христа, бо вірила в Любов і знайшла Бога. І з цією вірою у серці вона розпочала нове життя. За все земне життя втілений Бог не відзначав нікого з учнів: ні самовідданого Петра, ні улюбленого Івана. А ось цю пропащу жінку, яка полюбила Його усім своїм єством, не вміючи інакше, Бог поставив за приклад усьому людству: - Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися це Євангеліє в усьому світі, те, що вона зробила, буде сказано в її пам'ять!

— Д. Таргонський,

БогвіраЄвангеліє

Якби хтось із наших солдатів прочитав Євангеліє про Чистий четвер вперше, то подумав би, що це справді про нього. Навколо найближчі люди, але жоден не може тебе зро зуміти. Ти сам на сам із тим, що на тебе чекає. Знаєш, в який жах, кров і бруд завтра вирушиш. Ба більше - вирушаєш туди добровільно. «Забери від мене цю піксельну форму, але хай не моя, в Твоя буде воля». Ти не хочеш цього переживати, не хочеш воювати, але розумієш, що зараз так треба. Це найправильніше, що можна зробити.

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

війнаволяЄвангеліє

Євангеліє описує насамперед не набір моральних принципів, а вплив зустрічі з Богом на життя окремих людей та історію народів.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БогвпливЄвангеліє

Кальвін зводить цей загальний принцип до твердження: "Щодо всього закону, євангеліє відрізняється від нього лише ясністю викладу". Як у Старому, так і Новому Завітах показаний Христос, запропонована благодать Святого Духа, однак, у Новому Завіті це зроблено більш ясно і повно

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БлагодатьЄвангелієзакон

З точки зору Девіда Трейсі з університету Чикаго між Євангелієм і культурою повинен існувати діалог; цей діалог має на увазі взаємне виправлення та збагачення.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

ДевіддіалогЄвангеліє

"Вавилонське полон християнської Церкви". У цьому сильному творі він висловлює думку, що Євангеліє стало бранцем офіційної Церкви. Середньовічна церква, стверджував він, обплутала Євангеліє цілою мережею священнослужителів і обрядів, вона стала господинею Євангелія, тоді як мала стати його служницею.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

вавилонськеЄвангелієобряди

Наприклад, провідний англіканський автор XVII ст. Ланселот Ендрюз (1555–1626) заявляв, що ортодоксальне християнство ґрунтується на двох Завітах, трьох символах віри, чотирьох Євангеліях та п'яти перших століттях християнської історії.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

англіканствоЄвангелієзавіт

Якщо ви вірите в Євангеліє та в усі його величні твердження про Ісуса Христа про те, що Він зробив для вас, і про те, хто ви в Ньому, тоді ніщо в цьому світі не може зазіхнути на вашу ідентичність, писав Тімоті в Making Sense of God.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

віраЄвангелієідентичність

«Смерть була катом, але Євангеліє перетворило її на простого садівника». A Християни не засинають, коли вмирають. Насправді цієї миті вони пробуджуються. Біллі не пішов у холод і темряву, сказав Тімоті.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

БілліЄвангелієпробудження