У міру того як знання про Бога стають дедалі чудовішими, обов'язковим для нас стає дедалі більше служіння іншим людям. Благословенні знання даються не для того, щоб ми егоїстично насолоджувалися ними. Що досконалішими стають наші знання про Бога, то сильнішим стає бажання перетворити ці щойно набуті знання на справи милосердя стосовно стражденного людства.

— Э. Тозер, Величие Бога

бажанняблагословеннядосконалість

Хрест відкриває нам Бога незрівнянно кращого. Адже тут ми бачимо не такого Бога, якому абсолютно байдуже наше становище; ми бачимо Того, хто особисто розв'язує проблему, яка є корінням усіх наших бід. Вавилонське божество Мардук бажав, щоб людство існувало для служіння йому. Ісус же сказав, що Він «...не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити, і віддати душу Свою для відкуплення багатьох» (Мк. 10:45).

— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом

Богвідкупленняжертва

Один пастор, який був змушений зрештою на деякий час залишити служіння, ділився, як він опинився у повній безвиході: «У мене було відчуття, що я відповідальний за все, що відбувається. Я нічого не планував. Я лише реагував. Я не знав, як сказати «ні». Моя посадова інструкція була дуже коротка: «Робити все.»

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

безвиходьвідповідальністьвтома

Ось чому я особисто пропоную визначити чотири «життєві» цілі в таких важливих сферах як духовне життя, сімейне життя, професійне життя та християнське служіння. Ви, звичайно, можете додати й інші сфери, але повинні пам'ятати, що ці цілі мають контрольованими та здійсненними.

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

важливістьдуховністьжиття

Пол Просто-Хтось!!! Я зустрічав багато таких «Просто-Хтось» у церкві. Зазвичай на моє запитання про те, чим вони займаються, вони відповідають: «Я просто сантехнік», «Я просто продавець» або «Я просто вчитель». В основі таких відповідей лежить небіблійний погляд на покликання, помилкова думка про те, що лише служіння в церкві є Божественним покликаннями, що лише відверто християнська робота є вартою уваги. Пола ніколи не вчили, що «робота пастуха, котрий доглядає овець... є такою ж важливою в Божих очах, що й робота судді, який виносить вирок, або мера, який керує містом, або служителя, який проповідує». Якби його вчили цього, він був би набагато продуктивнішим і щасливішим працівником і керівником.

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

важливістьвідповідькерівник

Він залишив служіння із почуттям миру й вдячності, пояснюючи: «Якщо те, чим ти живеш, не є здоровим, не розширює твою душу і не поглиблює твою любов до Бога та ближніх, тоді криза, яка змусить тебе усвідомити потребу в змінах, - дуже добра річ. Це дар від Бога. І це те, що я пережив на власному досвіді.»

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

ближнійвдячністьдуша

Якщо ви дочитали книжку до цієї сторінки, то вже зрозуміли, що вона написана не для того, щоб більше людей насолоджувалися неробством. Це зовсім не те неквапливе життя, про яке я веду мову. Навпаки, я прагну стати частиною спільноти людей, чиє життя, служіння і робота цілком присвячені неспішному спілкуванню з Ісусом.

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

Ісус Христоскнижканеробство

Значна частина мого служіння присвячена настанові християн (багато з яких є лідерами), які бажають навчитися жити розміреним і неквапливим життям. Я допомагаю їм вчитися знижувати швидкість, щоб почути Бога і не промчати повз Нього.

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

Боглідеринастанова

Якщо у своєму робочому графіку ми не здатні виділити час для суботнього спокою, ми чинимо, немов раби. Бог не задумував суботу як день поневолення - "ти не можеш", навпаки, це день звільнення від зобов'язань "ти не повинен". А ми поводимося так, ніби не вільні самі вирішувати, коли нам відпочивати, і в повсякденному житті, і в служінні.

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

відпочинокграфікзвільнення

Ширлі Картер Г'юсон, англіканський абат-бенедиктинець минулого століття, говорив, що, "намагаючись кожну мить свого життя присвячувати служінню Богові, ми маємо пам'ятати, що час очікування або байдикування, як сказали б люди невіруючі, - така ж сама жертва Богові, як годинник молитви або праведної праці. Навіть пуританський Мільтон зрозумів, що служить також той, хто лише стоїть у готовності й чекає". Не дозволяйте дияволу змусити вас поспішати."

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

годинникдияволжертва

У Притч. 19:2 сказано: "Недобре душі без знання, і торопливий ногами оступиться". Ось вам ще один мінус нетерплячості й квапливості спокуси, знайомої не тільки надмірно темпераментним водіям: "Схоже, я заблукав! Що ж робити? Знаю! Додам-но я газку! Подібна безтурботність загрожує небезпекою збитися зі шляху, призначеного для нас Богом. Ми чомусь думаємо, що, хапаючись за все підряд, принесемо добрий плід у служінні Богові, але, як правило, правильним є зворотне. Неквапливе життя дає нам змогу бути уважнішими до Божої присутності та водійства.

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

Богквапливістьнебезпека

Венсан де Поль, французький священик сімнадцятого століття, який присвятив себе служінню бідним, сказав: "Квапливий затримує Бога". Хоча темп мого життя свідчить про те, що я переконаний у зворотному. По-моєму, той, хто квапиться, може більше зробити для Бога". Однак Венсан де Поль стверджував, що людина, яка надто поспішає, насправді відстає.

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

БогвірадеПоль