Ісус був майстром ставити подібні запитання. Пам'ятаєте, як четверо чоловіків спустили свого паралізованого друга через отвір у даху, щоб принести його до Ісуса? Тоді ж прозвучали Його запитання, які спантеличили вчителів Закону: «... для чого так думаєте у ваших серцях? Що легше? чи сказати розслабленому: "прощаються тобі гріхи"? або сказати: "встань, візьми свою постіль і ходи"?» (Мк. 2: 8-9). Іншого разу, в суботу, Ісус був у синагозі і побачив у зібранні людину з висохлою рукою (див.: Мк. 3:1). Дехто з присутніх вирішив з'ясувати, чи порушить Ісус закон про суботу (як вони його розуміли) і чи зцілить недужого цього священного дня. І знову Ісус звернувся до тих, хто зібрався з запитанням: «... чи має в суботу добро робити, чи зло робити? душу врятувати, чи занапастити?» (Мк. 3:4). Ці запитання Ісуса розплющили мені очі, я зрозумів, що зазвичай шукаю у Нього відповіді на свої запитання, але пропускаю повз вуха Його запитання до мене. Отримавши відповідь на своє запитання, я не поспішаю зустрічатися з Господом до появи наступного питання. Але я не можу не бачити, що Його питання до мене зближують нас. Здається, Ісусу приносить особливе задоволення робити те, що підтримує та зміцнює наші взаємини.

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

взаєминиГосподьзапитання

Я знову і знову переконуюсь, як важко бути по-справжньому вірним Ісусу на самоті. Треба, щоб мої брати чи сестри молилися зі мною, говорили мені про духовне завдання, яке на нас покладене, і спонукали мене залишатися чистим думкою, серцем та тілом. Але набагато важливіше те, що зцілює Ісус – не я; слова істини говорить Ісус – не я; Господом є Ісус – не я. Це стає абсолютно очевидним, коли разом проголошуємо покутну силу Бога. Справді, коли служимо разом, людям легше визнати, що ми прийшли не від свого імені, а від імені Господа Ісуса, який нас послав.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

благовістябратиГосподь

Люди з усякого коліна, язика та народу несуть до престолу Божого славу і честь (Об'явл. 7, 9; 21, 24-26). Говорячи метафоричною мовою, викуплений Божий народ нового творіння - це не суп-пюре, в якому всі інгредієнти змішалося в одне, а салат, в якому всі складові зберігають свій смак, запах і колір. Нове творіння зберігає багате розмаїття початкового творіння, проте очищене від скверни та гріха. Таким чином, місія Бога полягає не просто в порятунку незліченної кількості душ, але в особливому зціленні народів.

— К. Райт, Миссия Бога

викупленнязціленнямісія Бога

Багато пасторів, не розуміючи шляхів людського серця, перетворюють свої проповіді на лекції. За іронією вони ігнорують нагальні потреби інших заради того, щоб задовольнити свої. Їм простіше наводити докази, ніж зцілювати душі.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

душізціленнялекції

Кінцевим результатом Божої спокутної роботи у Христі буде повністю оновлений Всесвіт нове небо та нова земля. Тому можна говорити про те, що Бог хоче не тільки пробачити нас і врятувати наші душі, але й зцілити всі рани, завдані грішному творінню.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

всесвітзціленнянова земля

Якщо скористатися термінологією Френка Шеффера, духовне відчуження між Богом і людством зникає, коли ми повірили; Він виправдовує нас і приймає Свою сім'ю. Але психологічні, соціальні, культурні та фізичні наслідки гріха залишаються з нами. Ми можемо очікувати певною мірою зцілення тепер, проте повне зцілення та знищення наслідків гріхопадіння відбудеться лише після кінця. Таким чином, Царство Боже, хоча вже є в реальному розумінні, поки що не повністю здійснено (Мф. 5:12, 20; 6:33; 7:21; 18:3; 19:23, 24).

— Т. Келлер, Центровая Церковь

виправданнявідчуженнязцілення

Ми повинні зараз, спираючись на подвиг Христа, шукати ґрунтовного зцілення в кожній сфері, яка постраждала від гріхопадіння… Людина виявилася насамперед відокремленою від Бога, а потім і від самої себе. Йдеться про поділи психологічні ... Ще один поділ у тому, що людина відокремилася від інших людей - це соціальний розрив. Але людина відокремлена і від природи, а природа - від самої себе... Одного разу, коли Христос повернеться, всі ці розриви будуть зцілені.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Боггріхопадіннязцілення

Найбільше в цьому місті дивує те, що воно не створювалося з нуля. Посеред нього тече річка, по обох берегах якої росте дерево життя, його плоди і листя слугують для зцілення народів від усіх наслідків Божественного прокляття (Об. 22:1-3). Виходить, це місто - той самий сад, який ми бачимо в книзі Буття; там у центрі також тече річка і росте дерево життя (Бут. 2:8-10), проте його було розширено й перебудовано на місто-сад. Це сад Едемський, але досконало оброблений, він стає виконанням усіх цілей Божого Едему. Але ж саме слово «сад» у Бутті 2 єврейською означає не буйні зарості або джунглі, а парк, доглянуту ділянку землі, як у містах або поруч із царськими палацами.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

дереводосконалістьЕдем

Вейн Малляєр, автор мудрої книги «Спадщина Серця», пише про внутрішнє зцілення: «Якщо ми тримаємось за те, як та чи інша людина образила чи зневажила нас, то ми потрапили в пастку, в якій вічно будемо танцювати танець страждання з цією людною.»

— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож

визволеннявідповідальністьзневага

Декотрі з нас будуть думати про духовність лише якщо нам боляче або ми маємо особисту потребу. Коли ми почуваємось успішними, то можемо і не відчувати потребу, щоб Бог вів нас, зціляв нас, або любив нас, можемо бути сліпими до наших внутрішніх потреб, коли ззовні в житті все добре.

— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож

більдуховністьжиття

Пресвітеріанський пастор А. Б. Сімпсон, будучи вже літнім, хворим, глибоко пригніченим і готовим залишити своє служіння, раптом випадково почув просту негритянську духовну пісню: Ніщо не важко для Ісуса, Жодна людина не може діяти, як Він. Сенс цих слів, як стріла, пронизав його серце, принісши віру, і надію, і життя для тіла й душі. Він пішов у відокремлене місце і, пробувши кілька місяців наодинці з Богом, повністю зцілився від своєї хвороби, а потім поїхав, сповнений радості, щоб заснувати одне з найбільших місіонерських товариств у світі. Протягом тридцяти п'яти років після цієї зустрічі з Богом, він робив дуже багато, служачи Христу. Його віра в Бога, що володіє безмежною могутністю, давала йому всі сили, які були необхідні для того, щоб продовжувати роботу

— Э. Тозер, Величие Бога

віражиттязцілення

Хоч би як примножувався гріх, він має межі, бо він - витвір обмежених умів і сердець, але Божа благодать, що рясніє, приводить нас до нескінченності. Хворобі, прихованій у глибині Божих творінь, протистоїть нескінченна здатність Бога зцілювати.

— Э. Тозер, Величие Бога

Благодатьгріхздатність