Сповільнися. Дихай. Повернися в момент. Візьми все добре як подарунок. Прийми всі труднощі як шлях до спокою. Перебувай. Це моя вервиця, моє звернення до Всевишнього, моє ментальне й емоційне перезавантаження. Мій спосіб почати спочатку. У деякі дні я промовляю цю мантру лише раз, в інші ж узагалі не згадую. В особливо напружені дні ловлю себе на тому, що шепочу її під ніс упродовж усього дня. Та щоразу, як повторюю свою маленьку літургію, я повертаюся в момент.

— Д. Комер, Життя без поспіху

вдячністьдиханнямолитва

Бо шабат - це не просто двадцятичотиригодинне вікно в тижневому розкладі. Це дух спокою, що супроводжує вас протягом тижня. Стиль життя в «легкості, вдячності, шані, спокої й молитві». Спосіб працювати з відпочинку, а не для відпочинку, нікому нічого не доводячи. Спосіб творити через перебування, а не амбіції.

— Д. Комер, Життя без поспіху

безамбіційністьвдячністьвідпочинок

«Значна частина невдоволення походить з порівняння власного життя, дружби, кохання, обов'язків, тіла й сексуаль-ності з якимсь ідеалізованим і нехристиянським уявленням, яке оманливо переконує нас, ніби на землі є рай. Коли це трапляється а це трапляється, — внутрішнє на-пруження починає доводити до сказу, у нашому випадку - до злоякісного неспокою». Ох, це словосполучення далі: «Утім, справжній спокій — це особлива форма усвідомленості, спосіб бути. Проживати звичайне життя в легкості, вдячності, шані, мирі й молитві. Якщо нам досить звичайного життя, значить, ми знайшли спокій».

— Д. Комер, Життя без поспіху

вдячністьідеалізаціяневдоволення

Та що, як не слід опиратись обмеженням, а натомість прийняти їх із вдячністю як дороговказ Божого покликання? Люблю ці слова Пітера Скаццеро: «Ми віднаходимо волю Божу для нашого життя у власних обмеженнях».

— Д. Комер, Життя без поспіху

Божа волявдячністьдуховне життя

Поспіх руйнує стосунки. Любов вимагає часу, поспіх його не має. Він нищить радість, вдячність, здатність цінувати. Поспішаючи, люди втрачають нагоду ввійти в благодать миті. Він нищить мудрість, яка народжується з тиші, неквапливості. У неї свій ритм. Мудрість змушує чекати на себе чекати, доки внутріш ній голос вирине на поверхню бурхливого розуму, але не раніше ніж шторм думок поступиться штилю спокою. Поспіх нищить усе найцінніше: духовність, здоров'я, шлюб, сім'ю, осмислену працю, творчість, щедрість... назвіть будь-яку власну цінність. Поспіх - хижак-соціопат, що вільно гуляє суспільством.

— Д. Комер, Життя без поспіху

Благодатьвдячністьдуховність

Любов то вміння радіти тим, що маєш, і ділитися цією радістю з іншими людьми. Бог приніс у світ любов. Хто любив людей той шанував Бога і виконував увесь Закон, а також розумів, куди йти, що робити зі своїм майном і як жити із великими грошима.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

Богвдячністьвідповідальність

Почуття вдячності народжується у люблячому серці. Жива віра дякує за пережиту хворобу так само, як за зцілення, бо починає по-особливому цінувати все, що має у житті.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

вдячністьвіражиття

Христос нікому не дорікав невдячністю, бо коли в серц що робив для людей. немає любові, то як із нього можна вичавити подяку?

— Д. Таргонський, Бог серед людей

вдячністьдоброталюбов

Царство Небесне - це Сам Христос посеред людей, які Його люблять і з вірою споживають благословенну трапезу любові, дякуючи Творцю за все, що Він для них створив.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

вдячністьвіралюбов

Христос назвав невдячних і гордих людей «злим родом», бо любов та доброта ріднить людей із Богом, а невдячність і гордість із злим духом.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

Богвдячністьгордість

Сім бісів - то сповнене гордістю невдячне серце. Якщо повнотою всього найкращого у людині є любов, то гордість є абсолютним злом.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

бісивдячністьгордість

Любов випромінює щастя за будь-яких життєвих обставин. Щасливі люди уникають марнославства й ні від кого не очікують подяк. Але багато хто поряд з ними дякує Богу за те, що на білому світі живуть такі люди.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

Богвдячністьлюбов