На світанку третього дня після смерті Христос, як і обіцяв, воскрес. Із всіх подій, які будь-коли траплялися і ще траплятимуться на землі, ця була найважливішою. Христос воскрес, Любов перемогла зло, радість відігнала печаль, а життя знищило смерть. Воскресіння Христа показало, що люди не вмирають. Воскресіння Сина Людського відкрило світу, що людина після смерті не вмирала, а її тіло, зітліваючи у землі, отримувало нове життя. Бог став Людиною, щоб допомагати їм проходити життєвий шлях від народження і до воскресіння у вічності.

— Д. Таргонський,

Богвіравірність

Справді, праведний був Цей Чоловік! Бог помер на хресті, бо був воістину Людиною. За всіма мислимими та немислимими законами вселенського буття і земної природи це було неможливо. Але Любов Творця ладна була перевернути весь світ заради людини. Бог помер заради того, щоб людина завжди жила й ніколи не відчувала себе у світі покинутою. Син Божий ішов до Свого Отця людською дорогою смерті, і тільки Любов супроводжувала Його до самої межі.

— Д. Таргонський,

Богвіравірність

Коли Христа привели на місце страти, то спершу запропонували вино зі смирною - знеболювальне, яке давали засудженому для полегшення болю. Та Ісус відмовився. Безліч людей на землі теж невинно терпіли тортури і зносили набагато сильніший фізичний біль, ніж Христос. Але так, як Бог, ніхто й ніколи не страждав. Адже в Його душі не було й краплі помсти та злоби, що, як наркотик, засліплюють очі та притуплюють почуття. Христос не міг не любити тих, хто Його вбивав, і від цього Його біль сягав нескінченності. Як у доброго батька пекуче болить душа через жорстокість своєї дитини, яку він ніколи не виховував, так Бог переживав немислимий біль за Своє творіння, яке зробив добрим, а воно з нелюдською злобою Його вбивало: Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять.

— Д. Таргонський,

батьківська любовбільБог

Якби хтось із наших солдатів прочитав Євангеліє про Чистий четвер вперше, то подумав би, що це справді про нього. Навколо найближчі люди, але жоден не може тебе зро зуміти. Ти сам на сам із тим, що на тебе чекає. Знаєш, в який жах, кров і бруд завтра вирушиш. Ба більше - вирушаєш туди добровільно. «Забери від мене цю піксельну форму, але хай не моя, в Твоя буде воля». Ти не хочеш цього переживати, не хочеш воювати, але розумієш, що зараз так треба. Це найправильніше, що можна зробити.

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

війнаволяЄвангеліє

Кожної різдвяної пори нас, мабуть, пригощають проповідями й дослідженнями з погляду мало не кожного з цих персонажів. І все ж, існує один помітний виняток: дивно, але мало хто з нас міркував над Різдвом із погляду Ісуса. Послання до євреїв дає нам можливість поглянути саме на Його думку. В Євр. 10:5-6 автор пише: Тому-то, входячи в світ, Він говорить: «Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував. Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав». Ці слова, що їх Ісус цитує із Псалма 39, так само підходять тільки Йому, і нікому іншому, як кришталевий черевичок підходив тільки на ногу Попелюшки.

— А. Бегг, Ой, радуйся, земле

ЄвреївжертваІсус

«Ісус бореться зі злою силою, страждає за нас, зносить вигнання, віддає себе в жертву й витримує покарання за нас і від нашого імені. Кожним вчинком Ісус робить для нас те, чого ми самі не можемо зробити. Він вершить спасіння - ми не робимо нічого. Тому замісна жертва Христа - це основа основ».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

вигнанняжертвазамісна

У моменті, коли найбільша слабкість стає джерелом наймогутнішої сили. Толкін називав такий поворот евкатастрофою, або «радісною катастрофою, трагедією, що перетворюється на тріумф, жертвою, що втішає, слабкістю, що стає силою, поразкою, що обертається перемогою»."

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

евкатастрофажертваперемога

Майже весь час Клементина віддавала Черчиллю, котрий був у родині, як висловилася Мері Черчилль, «на першому, другому й третьому місці». Це було пожертвування собою, і можна сперечатися, але як Клементина, так і діти страждали, почуваючись другорядними небесними тілами, приреченими на безкінечне кружляння орбітою навколо roi soleil Чартвеллу. А чоловік був такий зайнятий, що іноді жінка відчувала себе просто покинутою.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

дітижертваКлементина

Не можна відокремити духовне чи церковне життя від світського чи культурного. Кожна грань буття професійна, громадянська, сімейна, матеріальна, сексуальна, фінансова та політична має стати «живою жертвою» Богу (Рим. 12:1, 2).

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Боггрань буттядуховне життя

Такий подвиг - коли хтось віддає життя за іншого - найпереконливіший, найпривабливіший і найчудовіший сюжет, який тільки може бути. Дж. К. Роулінг, наприклад, навряд чи могла закінчити серію книжок про Гаррі Поттера інакше, бо це найвища драма, найзворушливіший кінець з усіх можливих. Піднести замісну жертву Христа - найкращий спосіб звернутися до будь-якої культури, залучити людей до Ісуса. Різноманітні способи висловити ідею спокути дають нам чудові засоби показати будь-якій культурі, як спокутна жертва Ісуса вирішує їхні найголовніші проблеми та здійснює їхні найпотаємніші бажання.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Гаррі Поттержертвазамісна жертва

Ісус був настільки святим, що повинен був померти за нас; ніщо інше не могло б задовольнити Його святість і праведність. Але при цьому Він так нас любив, що був радий померти за нас; ніщо інше не могло б задовольнити Його бажання зробити нас Своїми.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

жертваІсуслюбов

Фахівець з Нового Заповіту Саймон Гатеркоул пропонує такий зміст Євангелія, як його подавав Павло поряд з іншими новозавітними авторами: 1. Син Божий принизив Себе і прийшов у світ в особі Ісуса Христа, прийнявши вигляд раба. 2. Він помер на хресті, віддавши Себе в замісну жертву. 3. Він воскрес із мертвих як первісток цілого оновленого світу.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

воскресінняЄвангелієжертва