«Оскільки Святий Дух є Богом, то до Нього слід молитися і волати не менше, ніж до Батька і Сина» (Джон Оуен) .
— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом
Отець і є Джерелом усієї любові, яку ми бачимо у Христі, тому нам не слід вважати, ніби Він віддалений і байдужий. Ба більше, Оуен стверджував, що найзапекліша безсердечність із нашого боку - це невіра в любов Отця до нас: «Найбільше зло, яке ви можете заподіяти Йому, - це не вірити в те, що Він любить вас». Він усиновив нас. Він - наш Батько.
— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом
Пуританський богослов Джон Оуен писав, що «У цьому полягає основна частина нашого преображення на Його образ. Ніщо так не уподібнює нас Богові, як наша любов до Ісуса Христа.»
— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом
Пізнання Христа і є саме життя, і оживляє нас споглядання Христа. Усвідомлення цієї істини, як казав Чарльз Сперджен, - ключ до християнського щастя: «Постійна праця Святого Духа - відводити наш погляд від самих себе та звертати його на Ісуса; сама на ж намагається досягти зворотного, бо постійно прагне змусити нас слухати себе, а не Христа. Споглядаючи свої молитви, свої звершення або почуття, ми ніколи не знайдемо щастя: спокій для душ наших прихований в Ісусі, а не в нас. І, якщо ми бажаємо неквапливо здолати сатану і знайти мир з Богом, зробити це треба, лише «дивлячись на Ісуса»
— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом
Той гріховний переворот, коли з люблячих Бога людей ми перетворилися на себелюбних створінь, звісно ж, додає нам дедалі більшої диявольської потворності, веде до більшого поглинання собою та до ще більшої порочності. Однак, прищеплюючи нам смак до Христа - уособлення краси, - Дух Святий відшліфовує нову людину, яка починає сяяти Його подобою. Адже ми уподібнюємося тому, чому поклоняємося. І в кінцевому підсумку все це можна застосувати навіть до наших тіл: відмова від спілкування з Богом (Бут. 3) призвела також до фізичного старіння, занепаду і смерті; але все це Дух не тільки скасує, а й здійснить дещо краще: Він перетворить наші тіла, що розкладаються, і зробить їх подібними до прославленого воскреслого тіла Христа (1 Кор. 15:44-49).
— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом
Навіть таке класичне, давнє пояснення благодаті, як «добрий, незаслужений дар, сплачений Христом», може прозвучати так, ніби Бог дає нам щось стороннє. Однак слово «благодать» насправді слугує коротким описом особистої доброти й любові, на підставі яких Бог віддає Самого Себе.
— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом
Пуританський богослов Томас Гудвін писав, що «Бог благословляє нас не тільки всіма іншими благами, але, перш за все, спілкуванням із Самим собою, даруючи своє блаженство.»
— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом
Дух прагне занурити нас у божественне життя. Отець споконвічно насолоджувався спільністю у спілкуванні з Сином за допомогою Духа Святого, а Син насолоджувався спільністю з Отцем. Отже, наділяючи нас новим життям, Дух робить не що інше, як долучає нас до божественної насолоди спільністю.
— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом
Коли ж Своє Слово дає нам Триєдиний Бог. Він віддає нам Самого Себе, адже Син і є Слово Бога, досконале Одкровення Свого Отця. Слово було у Бога, і Слово було Бог. О, це говорить багато про що. Наш Бог дарує нам не щось стороннє, а тільки Самого себе. Він не просто розповідає нам про себе, Він насправді віддає себе. Якби Бог просто спустив нам із небес книгу. Він зміг би утримувати нас на певній відстані, що було б цілком очікувано. Але він так не зробив. Саме Слово Бога, Яке і є Бог сходить до нас і перебуває з нами.
— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом
І, звісно, якби Бог перебував лише в одній Особі й завжди залишався на самоті, для чого Йому було б узагалі говорити? А у вічній самоті, ще до створення, з ким Йому було б спілкуватися? І навіщо зараз починати спілкування? Звичка обмежуватися тільки Самим Собою вкоренилася б дуже глибоко. Такий ось Бог, найімовірніше, вважав би за краще залишатися непізнаним.
— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом
Усе змінилося, коли Лютер почав сприймати Бога як щедрого Отця, який дає нам Свою праведність, славу і мудрість. Пізніше, розмірковуючи над своїм життям, він дійшов висновку, що в дні чернецтва він, по суті, поклонявся не тому Богові, бо недостатньо, як говорив Лютер, пізнати Бога як Творця і Суддю. Тільки пізнання Бога як люблячого Отця і є істинним пізнанням.
— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом
Якби Бог був в одній особі, спасіння виявилося б зовсім іншим. Можливо, такий Бог дозволив би нам жити під Його владою і захистом, але утримував би нас на нескінченно далекій від Себе відстані, а наближатися до Себе дозволив би тільки через посередників. Ймовірно, Він міг би запропонувати прощення, але аж ніяк не близькі стосунки.
— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом