Я також прийшов до переконання, що турбуватися про наступний день, наступний тиждень, наступний рік чи наступне століття мені не варто. Чим більше бажання я відчуватиму чесно подивитися на те, що я зараз думаю, говорю і роблю, тим легше мені буде відповісти на порухи Божого Духа в мені, – порухи, які ведуть мене у майбутнє.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.
У домашніх справах я поступаюся Каті. У всьому іншому мене веде Святий Дух.
— М. Романюк, Пасторський щоденник
Строго кажучи, Бог більше зацікавлений у процесі розвитку і підготовки проповідника, ніж у проповіді, і оскільки Дух Святий впливає на людину в основному через Біблію, проповідник повинен навчитися спочатку слухати Бога, а потім уже говорити від Його імені.
— Х. Робинсон, Изложение проповеди. Мастер-класс по гомилетике
Проповідь Писання існує не для того, щоб просто ділитися інформацією, а для преображення людей силою Святого Духа, щоб через Боже Слово їхнє життя змінилося і стало ближчим до образу Христа. Тиждень за тижнем, проповідь за проповіддю, крок за кроком змінюються звички, переконання, характер, щоби врешті-решт у нас відобразився Христос.
— Д. Кей Джонс, М. Скотт, Торжество текста в христианской проповеди
«Ми не знаємо, про що молитися, як належить». Але відразу ж додавав: «Але Сам Дух клопоче за нас зітханнями невимовними...Він клопоче за святих з волі Божої» (Рим. 8:26-27). Навіть Сам Ісус одного разу молився: «Душа Моя тепер збурилася; і що Мені сказати?» (Ін. 12:27).
— Х. Бингем, Бог, который слышит