Одним з найбільших проявів іронії в історії християнства є те, що його лідери постійно піддавалися спокусі влади – політичної, військової, економічної, моральної, духовної, та при цьому й далі говорили від імені Ісуса, який за свою божественну владу не тримався, але спустошив себе і став таким, як ми. Спокуса вважати владу знаряддям, придатним для проголошення Євангелія, – чи не найбільша з усіх.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.
Як наслідок, перед нами постає наступне питання: яка дисципліна потрібна майбутньому лідерові, щоб подолати спокусу індивідуального героїзму? Тут я хотів би запропонувати практику сповіді та прощення. Майбутні лідери повинні бути містиками і глибоко поринати у споглядальну молитву; так само вони мають бути завжди готові визнати власну розбитість і попросити прощення у тих, кому служать.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.
Християнські лідери не можуть бути просто добре поінформованими людьми, які мають ті чи інші переконання щодо гострих проблем сучасності. Їхнє лідерство має корінитися у постійних близьких стосунках із воплоченим Словом, Ісусом, і саме там їм треба знайти джерело для своїх слів, порад та настанов. Завдяки дисципліні споглядальної молитви християнські провідники мають учитися знову й знову слухати голос любові і знаходити там мудрість та мужність вирішувати будь-яке питання, що постає перед ними.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.
Стійкість є визначальною рисою лідера не тільки тому, що очільникові будь-якої вартої зусиль справи неминуче доведеться стикнутись із труднощами та стражданнями, а через те, що характер справжнього лідера виковується тільки у вогні, у якому стійкість робить своє діло.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Дж. Роберт Клінтон у своїй книзі «Становлення лідера» пише, що лідер формується протягом перших сорока років свого життя, а впродовж наступних сорока років він впливає на інших. Якщо ми переходимо від одного періоду до іншого якісно, то насправді десь так і відбувається.
— К. Карстенс, Епіцентр змін. Як відновлене батьківство може змінити світ
Не уподібнюйтеся керівникам, які говорять одне, а роблять інше. Якщо ви станете втіленням власних цінностей, інші з готовністю визнають вас своїм лідером.
— К. Бланшар, Дар лидера. Как научится влиять на людей
Макс Дюпре, легендарний голова компанії Herman Miller, порівнював роль лідера з роллю вчителя третього класу, який весь час повторює ази. Коли справа доходить до бачення і цінностей, ви маєте повторювати їх знову і знову, поки люди не зрозуміють їх правильно! Звісно, одних слів недостатньо. Проте озвучування цінностей - важлива частина процесу. Повторення цінностей доти, доки вони не стануть для всіх другою натурою - запорука стабільності.
— К. Бланшар, Дар лидера. Как научится влиять на людей
Для більшості людей робота і задоволення - абсолютно різні речі. Робота - це те, що вони зобов'язані робити, а заради задоволення зазвичай займаються чимось іншим. Я вважаю, що вам дуже пощастило з роботою, якщо ці два поняття у вас збігаються. Найкращі лідери - це люди, які закохані у своє заняття. [...] Потрібно жити так, щоб вашим улюбленим днем тижня був понеділок.
— К. Бланшар, Дар лидера. Как научится влиять на людей
"Найкращі лідери - це ті, хто розуміє, що влада протікає через них, а не виходить від них."
— К. Бланшар, Дар лидера. Как научится влиять на людей
Найважливіший дар, який може дати пастор, - це не бути присутнім у всьому, але бути там, де потрібно. Занадто багато пасторів мають занадто багато виправдань, чому церква занепадає. Іноді ми самі є причиною занепаду. Нашим першочерговим завданням має бути наближення до Господа і зростання як благочестивого лідера. Тоді ми зможемо допомогти іншим також у процесі оновлення.
— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.