Творець, втілившись, став досконалою Людиною, але не відповідав жодному зі всесвітніх ідеалів. Він міркував Своїм розумом, чинив за Своїм сумлінням і був вірний до смерті Своїй першій та останній любові людині. Христос жив просто, любив без вимог, віддавав без докорів, міг плакати і до-рікати, боявся смерті і просив у людей Його вислухати. Син Божий постійно звірявся з тим, Кого любив - Своїм Отцем, і відкривав душу тим людям, яких любив не менше, ніж Отця.

— Д. Таргонський,

відкритістьвтіленнядовіра

Людина покликана Богом у світ, щоб принести те, чого в ньому раніше не було, Любов Творця до Свого творіння. Любов була неприродна для світу, бо так, як Бог, ніхто з людей ще нікого не любив. Заради того, щоб Духом Святим запалити в людях таку Любов, Бог став Людиною.

— Д. Таргонський,

БогБожа любоввіра

Побачивши Христа на власні очі, Хома сказав: Господь мій і Бог мій! «Господь мій», а не цар Ізраїлю. «Бог мій», а не «Месія-визволитель». Творець втілився, щоб бути для кожного рідним «моїм Богом», а не «Отцем народів» для безликого стада. Бог поважає в людині свободу до всього доходити самій.

— Д. Таргонський,

Богвибірвідповідальність

- Не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Мого Отця. Іди до Моїх братів і скажи їм, що Я іду до Мого Отця і вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога! Бог залишився Богом, людина залишилася людиною але в стосунках між ними - Син Божий прийшов до Марії такою Людиною, Якою вона Його полюбила Ісусом. Звертаючись до неї, Він вперше назвав апостолів Своїми братами. Бо Бог спочатку втілився, а потім воскрес для того, щоб поріднити людей із їхнім Творцем. Бог залишився Богом, людина залишилася людиною але в стосунках між ними з'явилася любов.

— Д. Таргонський,

апостолиблизкістьБог

Бог втілився не для того, щоб правити світом, а щоб жити серед людей. Він усе Своє життя присвятив людям і був для них пристановищем милосердя та втіхи

— Х. Бингем, Бог, который слышит

Богвтіленнявтіха

Бог, утілившись, не вийшов ані на йоту за межі людських можливостей. Живучи на землі, Він хотів їсти і потребував материнського молока, корився батькам, допомагав Йосипу по господарству – був звичайною Дитиною.

— Д. Таргонський,

батькиБогвтілення

Творець, ставши людиною, прийняв людей такими, якими вони були, і не докоряв їм за те, що вони принесли зло у той світ, який Він створив для них добрим. Бог виживав у таких же тяжких обставинах життя, як і більшість людей того часу. Ісус – то Життя у житті, яким живе більшість людей у світі. Христос не втілився для обраних і особливих, а для всіх без винятку, наполоханих смертю та хворобами людей.

— Д. Таргонський,

Богвтіленняжиття

А нам лишається хіба довіряти. Так, Він не лишив пояснень. Але залишив доказ того, що Він вартий довіри. Цю давню історію про двох подорожніх, промерзалі ясла і малу дитину. Це велике чудо втілення. Цю Перемогу.

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

втіленнядитинадовіра

Щоб зн у своїх клопотах і випробуваннях не могли дорікаути Богові, ніби Він не знає, як нам важко. Бor взяв все це пережив також. Він точно знае, як нам. Ми можемо Йому по-справжньому довіряти не лише тому, що він Бог. А й тому, що Він став людиною. І це одне головних чудес Різдва. Чудо довіри.

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

Богвипробуваннявтілення

Ми, християни, також віримо, що сам Бог одного дня втілився. Воплотився. Щоб пережити біль від порізу пальця, ситість після вечері, напал нестримного сміху, сльози скорботи, нудоту, потребу ходити в туалет, сонливість і безсоння, втому від додити пітки, тепло від сліду маминого поцілунку на чолi твердість мозолів на руках після роботи в столярні, свербіж спітнілого чола під липким волоссям. Він вирішив вкладати пальцями їжу до рота, обпікатися гарячою рибою, нюхати свіжоспечений хліб, ходити до храму, плавати в човні, засмагати від сонячного проміння. Але також: бути зрадженим, відчувати на обличчі чужу слину після плювка, терпіти побої, стікати кров'ю, бути прибитим до шматка дерева, померти.

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

більБогвтілення

Бо, говорячи про Різдво, хочеться говорити про тіло. Бог існував до Різдва й існує після нього. Різдво-це не поява Господа. Це Його рішення одягнутися в тіло. Освятити шкіру, м'язи і кістки Самим Собою. Безсмертя й вічність одягнулися в тимчасовість і тлін мість.

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

безсмертяБогвічність

«Ваше ставлення має бути таким, яким показує його Різдво». Ісус підійшов до втілення не з питанням: «Що Мені з цього буде?», а радше запитуючи: «Що я маю зробити для них?». Він підійшов до втілення, кажучи: «Через те, що вони для Мене настільки важливі, Я житиму так, ніби Я не важливий. Я покладу за них Своє життя».

— А. Бегг, Ой, радуйся, земле

втіленняжертовністьжиття