Так, у словнику лідера дієслово йти приділяється надто велике значення: йти на молитовні збори, йти на недільне служіння. Іти, іти, іти! І все ж першим закликом Ісуса до лідерів залишається прийдіть. Ходити шляхами Божими ми зможемо лише тоді, коли прийдемо до Ісуса і навчимося слідувати за Ним. Перш ніж я вирушу на край землі з проповіддю євангелії, Ісус закликає мене прийти до Нього.

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

євангеліяІсусйти

Особовим складом та бойовою здатністю Британія тепер ма ла вигляд карлика порівняно з Росією та Америкою. Як Черчилль це охарактеризував, маленьким левом, що ходить між величезним російським ведмедем та велетенським американським слоном. Та він досі був одним із «Великої Трійки». Він продовжував боротися у тій війні, причому так, як жодному іншому політичному лідеру і не снилося. Жоден воєначальник - ні Рузвельт, ні Гітлер, ні Сталін, ні Муссоліні - не мав Черчиллевої маніакальної жаги «вставляти» себе у вир баталій та ставати історією.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

АмерикаБританіяВеликаТрійка

Щоб мобілізувати демократію до війни, треба бути людиною від народу, і Черчилль зумів бути людиною з народу, як ніхто інший зпоміж його сучасників.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

війнадемократіялідер

Вона приборкувала його нестримність, змушувала більше зважати на інших і менше зациклюватися на собі, допомогла роз-крити в його характері чесноти, привабливі та гідні захоплення. А це було важливо для 1940 року. Країні потрібен був лідер, якого люди могли б розуміти, який викликав би симпатію, здавався б цілковито «приземленим» і правдивим.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

1940Клементинакраїна

Девіда Ллойд Джорджа, який відвідав Німеччину, так вразила особа фюрера, що він навіть порівнював його з Джорджем Вашингтоном. Одурманений, колишній британський прем'єр-міністр визнавав Гітлера за «природженого лідера» та мріяв, щоб «на чолі усіх британських справ сьогодні стояла людина такого самого надвисокого гатунку».

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

БританіяВашингтонгітлер

Надто часто я вбачав, що набування значущості, популярності та влади – це необхідні складові ефективного служіння. Правда, однак, полягає у тому, що це не покликання, а спокуси. Ісус запитує: «Ти любиш Мене?» Ісус посилає нас бути пастирями. Ісус обіцяє життя, в якому нам дедалі частіше доводиться простягати руки і дозволяти вести себе туди, куди з власної волі ми не пішли б. Він просить нас перейти від турбот про значущість до молитовного життя, від турбот про популярність – до спільного та взаємного служіння, від лідерства, що спирається на владу, – до проводу, в якому ми здійснюємо критичне розпізнавання, аби збагнути, куди Бог веде нас і наш люд.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

владаефективністьзначущість

Християнські провідники майбутнього мають бути теологами, людьми, які знають Боже серце і вчаться – через молитву, дослідження та ретельний аналіз – виявляти божественну подію спасенної Божої праці поміж багатьма, здавалося б, випадковими подіями свого часу.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

БогопізнанняБоже серцелідер

Перед християнськими лідерами стоїть важке завдання – реагувати на особисті виклики, сімейні конфлікти, національні лиха та міжнародну напруженість чітко вираженою вірою в реальну Божу присутність.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

Божа присутністьвикликвіра

Завдання майбутніх християнських провідників полягає не в тому, щоби зробити ще один невеликий внесок у вирішення прикрощів і болісних проблем свого часу, а в тому, щоб визначити й оголосити шляхи, якими Ісус через пустелю виводить Божий люд із неволі до нової землі – землі свободи.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

Божий народвизволеннявихід

Християнський лідер майбутнього має бути вкрай бідним і в мандрах не мати нічого, крім патериці, – «ні хліба, ні торбини, ані грошей» (Мр. 6:8), ні змінної одежі. Що доброго в тому, щоб бути бідним? Нічого, крім того, що це дає нам змогу вести інших, дозволяючи іншим вести нас самих.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

бідністьдовіразламаність

Шлях християнського лідера – це шлях не висхідного руху, що в нього наш світ стільки вклав, а низхідний, себто шлях донизу, шлях, що закінчується на хресті.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

висхіднийГолгофаІсус

Світ каже: «Замолоду ти був залежним і не міг іти, куди сам хотів, але коли постарієш, то зможеш приймати власні рішення, йти своїм шляхом і контролювати свою долю». Але в Ісуса інше бачення зрілості: це здатність і готовність дозволити вести себе туди, куди йти особливого бажання немає.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

бажаннябаченняготовність