Серед деяких богословів ведеться дискусія про те, чи варто розділяти євангелізацію та учнівство. Перше має на меті друге. Різниця майже така сама, як між допологовим і післяпологовим доглядом за немовлятами. Спочатку відбувається підготовка до народження. А далі — зростання від народження до зрілості. Початковий момент, коли ми повірили, відкриває шлях до процесу учнівства.

— Д. Вагенвельд, Т. Костер, ВИМІРЯЙТЕ ПУЛЬС СВОЄЇ ЦЕРКВИ 10 важливих ознак здорової церкви

віраєвангелізаціязростання

Роберт Клінтон досліджує процес, за допомогою якого Бог формує лідерів у Святому Письмі від Мойсея до Давида та Петра і Павла. Цей процес вирізняється певною варіативністю, але в кожному випадку на їхньому шляху було принаймні два контрольних пункти: перевірка слухняності, де Бог просить лідера зробити великий крок віри, та перевірка покори, коли Бог зупиняється, щоб побачити, чи підкорятиметься лідер владі, навіть якщо лідер переконаний, що знає краще. Рух уперед призупиняється, доки лідер не пройде обидві ці перевірки.

— Д. Вагенвельд, Т. Костер, ВИМІРЯЙТЕ ПУЛЬС СВОЄЇ ЦЕРКВИ 10 важливих ознак здорової церкви

Богвіралідер

ВІСІМ КЛЮЧОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ БАЧЕННЯ: 1 Пропонує чітку модель ідеального майбутнього. 2 Зосереджується на майбутньому очима Бога та дає напрямок. 3 Засноване на викупних цілях Бога. 4 Не відповідає статус-кво. 5 Вимагає віри. Воно амбітне, але реалістичне. 6 Воно чітко передається іншим. 7 Спонукає людей діяти. Створює відчуття нагальності. 8 Воно є спільним баченням.

— Д. Вагенвельд, Т. Костер, ВИМІРЯЙТЕ ПУЛЬС СВОЄЇ ЦЕРКВИ 10 важливих ознак здорової церкви

баченнявірадія

Ми повинні, подібно до Мойсея, сховатися за вірою і скромністю, кидаючи побіжний погляд на Бога, Якого жодна людина не може побачити і залишитися після цього в живих. Бог не буде зневажати розбите серце, що розбивається і журиться. Ми повинні сховати наші пороки в ранах Христа, подібно до того, як Мойсей сховався в ущелині скелі, коли слава Божа проходила повз нього. Ми повинні сховатися від Бога в Бозі.

— Э. Тозер, Величие Бога

БогвіраМойсей

«Але не принесло їм користі слово почуте, не розчинене вірою тих, хто чув» (Євр. 4:2). Для того щоб прийняти милосердя, ми повинні спочатку знати, що Бог милосердний. І недостатньо просто вірити, що колись Він явив Свою милість Ною, або Аврааму, або Давиду, і що коли-небудь, у якийсь щасливий день у майбутньому, Він знову виявить Своє милосердя. Ми повинні вірити, що милосердя Бога безмежне, вільне і через Ісуса Христа, нашого Господа, доступне нам зараз, у нашій теперішній ситуації. Ми можемо все життя молити про милосердя, не вірячи, і до кінця наших днів ми будемо лише в смутку сподіватися на те, що десь колись ми це милосердя отримаємо. Це те ж саме, що померти від голоду поруч із залом, у якому йде бенкет, на який нас радо запросили.

— Э. Тозер, Величие Бога

бенкетБогвіра

Через наш гріх нам усім винесено смертний вирок, таким було б рішення суду, якби суд розглянув нашу моральну ситуацію. Коли нескінченна справедливість зіткнулася з нашою хронічною і навмисною несправедливістю, між ними спалахнула жорстока війна, війна, яку виграв Бог і яку Він повинен був виграти. Але коли грішник, що кається, кидається до Христа в пошуках порятунку, моральна ситуація змінюється на протилежну. Справедливість стикається зі зміненою ситуацією і оголошує віруючу людину справедливою. Таким чином, справедливість насправді переходить на бік Божих дітей, які довіряють Богові. У цьому й полягає значення сміливих слів апостола Іоанна: «Якщо сповідуємо гріхи наші, то Він, будучи вірний і праведний, пробачить нам гріхи наші, і очистить нас від усякої неправди» (1 Ін. 1:9). Але при цьому Божа справедливість завжди буде спрямована проти грішника.

— Э. Тозер, Величие Бога

вірагріхІсус Христос

Перед просвітленими очима моєї віри нехай пройде вся Твоя сповнена милості доброта; Твоя доброта - це видовище, яке я так високо ціную, О якби я міг бачити Твоє усміхнене обличчя, Розкажи моїй душі про Твою природу. Відкрий Твою любов, Твоє славне ім'я (Чарльз Веслі).

— Э. Тозер, Величие Бога

Веслівидовищевіра

Пресвітеріанський пастор А. Б. Сімпсон, будучи вже літнім, хворим, глибоко пригніченим і готовим залишити своє служіння, раптом випадково почув просту негритянську духовну пісню: Ніщо не важко для Ісуса, Жодна людина не може діяти, як Він. Сенс цих слів, як стріла, пронизав його серце, принісши віру, і надію, і життя для тіла й душі. Він пішов у відокремлене місце і, пробувши кілька місяців наодинці з Богом, повністю зцілився від своєї хвороби, а потім поїхав, сповнений радості, щоб заснувати одне з найбільших місіонерських товариств у світі. Протягом тридцяти п'яти років після цієї зустрічі з Богом, він робив дуже багато, служачи Христу. Його віра в Бога, що володіє безмежною могутністю, давала йому всі сили, які були необхідні для того, щоб продовжувати роботу

— Э. Тозер, Величие Бога

віражиттязцілення

Бог - Особистість, з Ним можна знайомитися все ближче і ближче, готуючи серця до дива. Можливо, нам доведеться змінити нашу звичну віру в Бога в міру того, як слава, що покриває золотом Святе Письмо, подібно до сонця, що сходить, підніматиметься над нашим внутрішнім життям.

— Э. Тозер, Величие Бога

Богвірадиво

Ми повинні застосовувати на практиці мистецтво довгого і сповненого любові роздуму про велич Бога. Для цього знадобляться деякі зусилля, бо уявлення про велич у людей повністю зникло.

— Э. Тозер, Величие Бога

Богвеличвіра

Говорячи про християнську душу, Мігель де Молінос пише: «Нехай вона зрозуміє, що всі творіння Божі надто грубі для того, щоб дати їй істинне знання про Бога і привести її до цього знання... Їй слід іти вперед із любов'ю, залишивши розуміння позаду. Нехай вона любить Бога таким, яким Він є в Собі, а не таким, яким їй намалює Його її уява.»

— Э. Тозер, Величие Бога

Богопізнаннявіралюбов до Бога

Отже, Отець послав Свого сина у світ, щоб відкрити Себе, але це не означає, що Він просто хотів передати про Себе якусь інформацію; це значить, що любов, яку Отець споконвіку виливав на Свого сина, можемо перебувати в тих, хто вірить у Нього, щоб ті, хто вірить у Нього, могли насолоджуватися спілкуванням із Сином, як споконвічно насолоджується Ним Отець. Отже, ось порятунок, який Бог, якби Він був в одній Особі, був би не в змозі запропонувати, навіть якби й хотів: Отець з такою насолодою виливає вічну любов на Сина, що бажає поділитися цією любов'ю з усіма, хто увірує.

— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом

БатьковіраІсус Христос