«Але не принесло їм користі слово почуте, не розчинене вірою тих, хто чув» (Євр. 4:2). Для того щоб прийняти милосердя, ми повинні спочатку знати, що Бог милосердний. І недостатньо просто вірити, що колись Він явив Свою милість Ною, або Аврааму, або Давиду, і що коли-небудь, у якийсь щасливий день у майбутньому, Він знову виявить Своє милосердя. Ми повинні вірити, що милосердя Бога безмежне, вільне і через Ісуса Христа, нашого Господа, доступне нам зараз, у нашій теперішній ситуації. Ми можемо все життя молити про милосердя, не вірячи, і до кінця наших днів ми будемо лише в смутку сподіватися на те, що десь колись ми це милосердя отримаємо. Це те ж саме, що померти від голоду поруч із залом, у якому йде бенкет, на який нас радо запросили.
— Э. Тозер, Величие Бога