Ось як Стокдейл пояснював свій парадокс: «Ніколи не можна дозволяти собі, щоб віра в те, що врешті-решт ти все одно переможеш, — хоча цієї віри ніколи не можна втрачати, — затьмарила дисциплінованість, яка допоможе тобі про тистояти будь-яким, навіть найжорстокішим фактам твоєї нинішньої реальності, хай би якими страшними вони були».Зустрівшись із труднощами, слід зуміти чітко побачити всю картину цих труднощів. Рожеві окуляри, крізь які ти дивитимешся на неприємні факти, не допоможуть тобі впоратись із ситуацією. Не допоможуть тобі й фантазії стосовно того, що могло б бути. Треба навчитися ясно бачити реальну картину. Парадокс, одначе, полягає в тому, що водночас ти маєш і зберегти якимсь чином у серці надію.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

вірадисциплінанадія

Лауреат Нобелівської премії Елі Візель каже про суть цієї проблеми так: «Протилежність любові - не ненависть, а байдужість. Протилежність краси - не потворність, а байдужість. Протилежність віри - не єресь, а байдужість. І протилежність життя - не смерть, а байдужість.»

— К. Карстенс, Епіцентр змін. Як відновлене батьківство може змінити світ

байдужістьВізельвіра

І що ще скажу? Адже мені забракне часу, як розповідатиму про Гедеона, Варака, Самсона, Єфтая, Давида, Самуїла та про інших пророків, які вірою перемогли царства, чинили справедливість, одержали обітниці, замкнули левʼячі пащі, згасили силу вогню, втекли від вістря меча, одужали від недуги, були сильними у війні, обернули до втечі полки чужинців. Жінки одержували своїх померлих через воскресіння; інші були закатовані, не отримавши звільнення, щоб осягнути краще воскресіння. Ще інші зазнали знущань і побоїв, а також кайданів і увʼязнення. Їх каменували, перепилювали навпіл, вони вмирали, зарубані мечем, тинялися в овечих і козячих шкурах - збідовані, знедолені, покривджені. Ті, яких світ не був гідний, тинялися в пустелях, у горах, у печерах, в земних яругах.

— К. Карстенс, Епіцентр змін. Як відновлене батьківство може змінити світ

війнавіравоскресіння

Блаженний, хто знає Тебе, навіть якщо він не знає нічого іншого.

— А. Аврелий, Исповедь

блаженствоБогопізнаннявіра

Тільки той не втрачає нічого дорогого, кому все дорого в Тому, Кого не можна втратити. А хто це, як не Бог наш.

— А. Аврелий, Исповедь

Богвзаєминивіра

Вчинки для ближніх, віра - для Бога (Лютер).

— М. Романюк, Пасторський щоденник

ближнійБогвіра

І навіть коли я дізнаюся, що завтра настане кінець світу, то сьогодні ще посаджу яблуньку (Лютер).

— М. Романюк, Пасторський щоденник

вірадіяЛютер

Одна з причин, чому не потрібна спеціальна освіта, щоб стати християнином: християнство - освіта сама по собі.

— К. Льюис, Просто Христианство

віразнанняосвіта

Чи не правда, жахлива несправедливість, що цим новим життям наділяються тільки ті, які мали можливість почути про Христа і повірити в Нього? Однак Бог не сказав нам, як Він збирається вчинити з іншими людьми. Ми знаємо, що жодна людина не може врятуватися інакше як через Христа, але нам не сказано, що тільки ті, які знають Його, можуть врятуватися через Нього.

— К. Льюис, Просто Христианство

Богвіражиття

У всій подорожі є чотири основні дії. Це рух від прощення до прийняття, від того, щоб брати до того, щоб віддавати, від страху до внутрішнього миру, від відповідальності до простих відповідей. Вони зазвичай проходять природно в міру того, як віра і довіра стають глибшими, тоді, коли ми спроможні відпустити те, за що чіплялись, і віддати себе в Божі руки.

— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож

віддаваннявідпуститивіра

Чим більше ми працюємо, тим більше успіху і тим сильнішою має бути наша віра. Ми заміняємо Бога своїми бажаннями і називаємо це Божою волею... Життя стає виставою, спектаклем, грою, драмою, в якій ми лідери для певних людей і все йде добре. Ми не можемо бути вразливими або виглядати слабкими в очах інших, бо втратимо контроль.

— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож

бажаннявіраволя

Ми віримо, що люди розпочинають стосунки з Богом одним із двох абсолютно різних способів. Дехто із відчуття благоговіння, інші – із відчуття потреби. Ми починаємо із цих двох, а всі інші їх лише пояснюють.

— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож

благоговінняБогвіра