Чи не правда, жахлива несправедливість, що цим новим життям наділяються тільки ті, які мали можливість почути про Христа і повірити в Нього? Однак Бог не сказав нам, як Він збирається вчинити з іншими людьми. Ми знаємо, що жодна людина не може врятуватися інакше як через Христа, але нам не сказано, що тільки ті, які знають Його, можуть врятуватися через Нього.

— К. Льюис, Просто Христианство

Богвіражиття

У всій подорожі є чотири основні дії. Це рух від прощення до прийняття, від того, щоб брати до того, щоб віддавати, від страху до внутрішнього миру, від відповідальності до простих відповідей. Вони зазвичай проходять природно в міру того, як віра і довіра стають глибшими, тоді, коли ми спроможні відпустити те, за що чіплялись, і віддати себе в Божі руки.

— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож

віддаваннявідпуститивіра

Чим більше ми працюємо, тим більше успіху і тим сильнішою має бути наша віра. Ми заміняємо Бога своїми бажаннями і називаємо це Божою волею... Життя стає виставою, спектаклем, грою, драмою, в якій ми лідери для певних людей і все йде добре. Ми не можемо бути вразливими або виглядати слабкими в очах інших, бо втратимо контроль.

— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож

бажаннявіраволя

Ми віримо, що люди розпочинають стосунки з Богом одним із двох абсолютно різних способів. Дехто із відчуття благоговіння, інші – із відчуття потреби. Ми починаємо із цих двох, а всі інші їх лише пояснюють.

— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож

благоговінняБогвіра

Недостатньо вважати заклик до покаяння і віри проповіддю, у центрі якої Христос, як недостатньо вважати нею переказ кількох епізодів з Євангелій. У христоцентричній проповіді все Святе Письмо постає перед нами як одкровення Божого спокутного задуму; проповідник роз'яснює в ній кожний уривок зі Слова Божого з огляду саме на таке розуміння Біблії, бо приклад такого проповідування подав нам Сам Ісус (Луки 24:27).

— Б. Чапелл, Проповедь, в центре которой Христос

віраЄвангелієодкровення

Слово «амінь» можна знайти понад двадцять п'ять разів у Старому Заповіті та понад 125 разів у Новому Завіті. Воно має практично одне й те саме значення і звучання як у грецькій, так і в єврейській та англійській мовах. Воно означає «впевнений, міцний і постійний». Багато разів у Новому Заповіті воно перекладається як «істинно, істинно» і вказує на необмежену віру або довіру. Але, що найбільш важливо для нашого дослідження, «амінь» - це слово хвали. Це слово згоди. У 1 Паралипоменон 16:36 люди відповідали на піднесену хвалу словами «Амінь» і «Слава Господу». Це слово, що має на увазі закінченість. "Благословенний Господь Бог Ізраїлів від віку і до віку! Амінь, амінь!" (Псалом 40:14).

— Д. Тейлор, Фактор «АЛЛИЛУЙЯ»

аміньБогвіра

Цікава комбінація єврейських слів про прославляння знайдена в Псалмі 99:4 - «Входьте у браму Його зі славослів'ям [тода], на подвір'я Його - з хвалою [техіла]. Славте Його, благословляйте [барак] ім'я Його". Цей порядок слів варто дослідити. Першим іде славослів'я, засноване на вірі. Часто для багатьох із нас саме з цього починається справжнє поклоніння. Обставини не завжди викликають емоції, що підкріплюють віру. Часом у нас немає видимої надії, але ми починаємо славословити вірою [тода]. Потім, пройшовши через браму славослів'я, ми вступаємо у двори хвали з піснею [техіла]. Під час безперервного славослів'я ми починаємо благословляти [барак] Господа! Алілуя!

— Д. Тейлор, Фактор «АЛЛИЛУЙЯ»

благословеннявіранадія

В'язень, який втратив віру в майбутнє - своє майбутнє, - приречений. Із втратою віри в майбутнє він також втрачає свою духовну стійкість; Він дозволяє собі занепасти та стає об'єктом духовного й фізичного розладу.

— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

в'язеньвіразанепад

Ісус - втілення прощення Божого. Син Людський прийшов, щоб «послужити і віддати душу Свою для відкуплення багатьох» (Мк. 10:45). Євангеліє християнства будується на підставі прощення. Апостоли проповідували «в ім'я Його покаяння і прощення гріхів у всіх народах» (Лк. 24:47). Уся проповідь Петра зводиться до таких слів: «Кожен, хто вірує в Нього, отримає прощення гріхів іменем Його» (Дії 10:43). Особисте пізнання прощення Божого - основна відмінна риса народу Божого як у Старому, так і в Новому Заповітах.

— Х. Бингем, Бог, который слышит

відкупленнявіравтілення

Навіть більше: ми можемо покладатися на Бога тоді, коли надія на щасливі стосунки чи вирішення проблеми зійшла нанівець. Памʼятаймо, що наш Бог-Творець спеціалізується на створенні чогось із нічого. Ми не можемо створити надію із безнадії чи любов із відсутності любові. Ми не спроможні створити покаяння із самовиправдань, але можемо зі щирим серцем звернутися до Бога, який здатен це зробити.

— Д. Вілкін, Немає Богу подібних. 10 якостей, якими Бог відрізняється від нас (і чому це добре)

взаємодіявіранадія

Джордж Геллап виявив, що 70 відсотків американців сказали, що церква не відповідає їхнім потребам. На запитання, що це за потреби, було отримано шість поширених відповідей: 1. Вірити, що життя має сенс і мету. 2. Відчуття спільноти та глибші стосунки. 3. Щоб їх цінували і поважали. 4. Бути вислуханим і почутим. 5. Зростати у вірі. 6. Отримати практичну допомогу в розвитку зрілої віри. Ці потреби можна задовольнити різними способами, але найкраще вони задовольняються в малій групі, яка виховує.

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

віраГеллапповага

Відродження віри в Христа і відновлення пристрасті до місії Церкви. Це нероздільні речі. Любити Христа і не любити Церкву - це все одно, що сказати другу, що ти його любиш, але тобі начхати на його дружину. І наречений (Ісус), і наречена (церква) є важливими.

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

важливістьвідродженнявіра