Через віру в Христа ми бачимо красу Христа й щиро вмотивовані підкорятися Його законам. Ми підкоряємося не тому, що боїмося наслідків гріха. Ми не бажаємо засмучувати нашого любого Спасителя. «Саме ваша доброчинність робить вас нещасними, - казав Келлер. Саме ваша доброчинність — корінь усіх негараздів. І ваша самоправедність. Вона причина расизму й класової дискримінації. Причина, з якої розпадаються сім'ї».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

вірадоброчинністьлюбов

Істинна любов — це чисте полум'я, яке Бог підтримує заради Себе. А людська любов ніколи не згасне й не згине, підживлюючись від Божої. «Якщо вони не мають гордині чи егоїзму, які переривають її чи стримують її прояви, — казав Едвардс, — їхні серця завжди будуть сповнені любов'ю».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

Боггординяегоїзм

Як навчав Лавлейс на курсі з духовної динаміки, перейшовши з голови в серце, пробудження виливається назовні через наші руки. Істинні релігійні почуття обов'язково виведуть до стосунків, збудованих на любові.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

діяЛавлейслюбов

Едвардс розрізняв «звичайну доброчесність» і «істинну доброчесність». «Звичайна доброчесність» наприклад, любов до родини, народу чи себе — породжує суперництво. Ми ставимо родину на перше місце. Протиставляємо свій народ іншому. Віддаємо перевагу власним інтересам. Але та «істинна доброчесність», яку ми бачимо в пробуджених християн, коли Бог стає їхнім summum bonum, або найвищим благом та центром, благословляє всіх і вся."

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

благословенняБогдоброчесність

Якщо ви хоч трішечки засумнівались у силі любові між Вінстоном та Клементиною Черчилль, вам слід поглянути на ті незлі ченні записки й любовні листи, що вони їх адресували одне одному протягом усього свого подружнього життя. На день її 78-річних роковин у 1963 році він написав: Моя люба й єдина, лиш для тебе моя найніжніша любов і сотні і більше моїх поцілунків. Я буваю занудним і жалюгідним писакою; але, коли пишу до тебе, перо в моїх словах несе тобі і моє серце. Твій завжди і назавжди, B.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

Клементиналистилюбов

Складається враження, що ця жінка була цілковито пов'язана з життям і кар'єрою свого чоловіка — не лише у любові до нього, а й будучи твердим кулаком для його ганьбителів. Якось у 1930 році вона їхала потягом у компанії друзів, коли почула, що хтось по радіо принизливо висловився про Черчилля. Однією з попутниць була жінка з вищого класу, яка поділяла дуже поширені погляди про замирення й шепотіла: «Послухайте, послухайте». Клементина негайно і рішуче вийшла з вагона й відмовилась туди повернутись, допоки не почує слів вибачення.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

вибаченняжінкакар'єра

Я згадую інший випадок, коли дружина, ризикуючи всім, повернулася з безпечного місця в Європі у воюючу Україну до свого чоловіка: «Любий, я не можу жити без тебе. Мені важко без нашої родини!». Я дуже хочу, щоб таких варіантів було більше, адже від міцного сімейного сплетіння між подружжям завжди віє якимось майбутнім і стабільністю. А наш народ потребує саме цього, особливо зараз. Коли розмірковуєш про те, як такі рішення позна-чаються на житті наступного покоління, замислюєшся ще більше.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

війнавірністькохання

Надто часто я вбачав, що набування значущості, популярності та влади – це необхідні складові ефективного служіння. Правда, однак, полягає у тому, що це не покликання, а спокуси. Ісус запитує: «Ти любиш Мене?» Ісус посилає нас бути пастирями. Ісус обіцяє життя, в якому нам дедалі частіше доводиться простягати руки і дозволяти вести себе туди, куди з власної волі ми не пішли б. Він просить нас перейти від турбот про значущість до молитовного життя, від турбот про популярність – до спільного та взаємного служіння, від лідерства, що спирається на владу, – до проводу, в якому ми здійснюємо критичне розпізнавання, аби збагнути, куди Бог веде нас і наш люд.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

владаефективністьзначущість

Що ж робить спокусу влади аж такою на позір нездоланною? Можливо, річ тут у тому, що влада пропонує легку заміну важкому завданню любові. Здається, легше богом бути, ніж Бога любити, легше людьми керувати, ніж їх любити, легше життям володіти, ніж його любити. Ісус запитує: «Чи любиш ти мене?» Ми запитуємо: «Можна, щоб оці два сини мої сіли у Твоєму Царстві – один праворуч, другий ліворуч Тебе?» (див. Мт. 20:21).

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

владаволодарюваннязавдання

Ми не цілителі, не примирителі, не дарувальники життя. Ми грішні, зламані, вразливі люди, яким потрібна така ж турбота, як і кожному з тих, про кого ми дбаємо. Тайна служіння полягає в тому, що нас обрано перетворювати свою обмежену незліченними умовами любов на русло для необмеженої і безумовної Божої любові.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

безумовністьБожа любоввразливість

Служіння – досвід не лише спільнотний, а й взаємний. Ісус, говорячи про своє пастирське служіння, зазначає: «Я ж – добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають. Як Отець мій мене знає, і я знаю Отця, і життя своє кладу я за моїх овець» (Йо. 10:14-15). Ісус служить – і хоче, щоб ми служили так само. Він хоче, щоб Петро годував Його овець і піклувався про них не на манір «фахівців», які знають проблеми своїх клієнтів і дбають про них, а радше так, як це роблять уразливі брати й сестри: вони пізнають, і самі є пізнані, піклуються – і про них піклуються, прощають – і їм прощають, люблять – і їх люблять також.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

Бог Отецьбративзаємність

Тричі запитавши Петра: «Чи любиш ти мене?», Ісус каже: «Паси ягнят моїх, доглядай овець моїх, годуй овець моїх». Упевнившись в любові Петра, Ісус доручає йому служіння.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

впевненістьзапитанняІсус Христос