Едвардс розрізняв «звичайну доброчесність» і «істинну доброчесність». «Звичайна доброчесність» наприклад, любов до родини, народу чи себе — породжує суперництво. Ми ставимо родину на перше місце. Протиставляємо свій народ іншому. Віддаємо перевагу власним інтересам. Але та «істинна доброчесність», яку ми бачимо в пробуджених християн, коли Бог стає їхнім summum bonum, або найвищим благом та центром, благословляє всіх і вся."
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.