Любов, милосердя і праведність є частиною Його сутності, а Його святість настільки неосяжна, що жодні порівняння чи цифри не допоможуть її виразити. Лише вогонь може дати бодай віддалене уявлення про неї. У вогні Він з'явився посеред палаючого куща; у вогняному стовпі Він вів Свій народ протягом усієї довгої мандрівки пустелею. Вогонь, який палахкотів між крилами херувимів у святині, називався «Шехіною», Присутністю, протягом усіх років слави Ізраїлю, а коли Старий Завіт поступився місцем Новому, Він зійшов на П'ятидесятницю у вигляді вогняного полум'я і спочив на кожному з учнів.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

Богвогоньлюбов

Бог дозволив стражденному старцю пройти через це випробування аж до того моменту, коли Він знав, що далі вже вороття не буде, а тоді заборонив йому піднімати руку на хлопчика. Здивованому патріархові Бог тепер фактично каже: «Усе гаразд, Аврааме. Я ніколи не мав наміру, щоб ти насправді вбив сина. Я лише хотів вигнати його з храму твого серця, щоб Я міг безроздільно царювати там. Я хотів виправити збочення, яке було присутнє у твоїй любові. Тепер ти можеш забрати хлопчика, здорового і неушкодженого. Візьми його і повертайся до свого намету. Тепер я знаю, що ти боїшся Бога і не пошкодував для Мене свого улюбленого сина».

— Е. Тозер, Прагнути Бога

АвраамБогвипробування

Бог є Особистістю, і в глибині Своєї могутньої природи Він мислить, воліє, насолоджується, відчуває, любить, бажає і страждає так само, як і будь-яка інша особа.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

бажанняБогвідчуття

Згідно з Писанням, Святий Дух не є Духом Отця або Духом Сина, але Духом обох. З цієї причини Святий Дух здатний навчити нас тієї любові, яка є спільною у Отця і Сина і якою вони люблять Друг Друга».

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

ДругДругулюбовОтець

"У пристрастях Сина Батько Сам відчуває біль залишеності. У смерті Сина смерть приходить до Самого Бога, і Отець, у Своїй любові до покинутого людства, страждає від смерті Сина".

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БатькоБогзалишеність

Казо Кітаморі стверджує, що справжнє кохання корениться у стражданнях. "Бог є пораненим Господом, який несе біль у Собі". Бог, завдяки тому, що Він Сам відчуває біль і страждання, може надати людським стражданням сенс і гідність.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БогКазоКітаморі

Як вказав Дж. Вебб: "Аристотель не говорив і не міг говорити про любов Божу до нас у будь-якому сенсі. Згідно з принципами арістотелівського богослов'я, Бог не може знати або любити щось менше, ніж Він сам ... Він повністю трансцендентен і знаходиться поза досяжністю для особистого спілкування. Надзвичайно повчально. Тома Аквінський в поняття свого вчителя про Бога, щоб обґрунтувати промисел Божий про людей та спілкування людини з Богом, яких вимагали його віра та релігійний досвід”.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

АристотельБогДж. Вебб

Бог як мати не має на увазі, що Бог і є матір (або батько). Ми представляємо Бога і як батька, і як матір, однак, ми усвідомлюємо наскільки безсилими виявляються ці метафори для передачі творчої любові Божої... Тим не менш, ми говоримо про цю любов у словах, які здаються нам дорогими і зрозумілими, в словах про батька і матір, які дають нам життя, з чиїх тіл ми виходимо, і від турботи яких ми виходимо.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БатькоБогжиття

«Коли мені хтось каже: "Не знаю, чи Бога хвилюють наші страждання. Можливо, Йому взагалі на нас байдуже" я відповідаю: "Ні, Богу не байдуже”. Тоді вони питають: "Звідки вам знати?". Послухайте, що я вам скажу. Якби я вірував у будь-якого іншого бога, то не знайшов би, що вам відповісти. Але ми не байдужі Богу Біблії про це красномовно свідчить Його власна готовність страждати за нас. Не знаю, чому Він досі не припинив муки й зло, але Він пройшов їх заради нас і доводить, що має на це вагомі причини, бо Йому не байдуже. Він не спостерігає здалеку. Він поряд з нами».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

байдужістьБібліяБог

У Center Church Келлер, посилаючись на Джека Міллера, пояснив, як сила Євангелія діє у двох напрямках: «Спершу воно каже: "Моя гріховність і зіпсованість гірші, ніж я можу собі уявити", — й одразу слідує: "Мене приймають і люблять сильніше, ніж я колись наважуся сподіватися". Перше залишає позаду антиномізм, а друге попереджає законництво. Одне з найскладніших завдань - пильнувати водночас в обох напрямках».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

антиномізмгріховністьЄвангеліє

Джек Міллер так глибоко вплинув на Келлера, що іноді читачам було важко розібратися, кому з двох авторів належать їхні найулюбленіші вислови. Часто їх приписують Келлеру, але саме Міллер колись сказав: «Підбадьорся! Ти гірший грішник, ніж міг собі уявити, і тебе люблять більше, ніж ти міг колись сподіватися».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

Благодатьгріхлюбов

«Бог так доручив їм себе сприймати, і так ви маєте думати про себе: як про Боже дитя, любе його серцю, бо інакше ви взагалі не можете жити християнським життям. Якщо ви не керуєтеся думкою, що ви — любе Божому серцю дитя, ви не можете жити. Ви створені задля сімейної любові. Саме задля цього. Щоб вас любив тато, щоб вас любили батьки. І доки не визнаєте цю правду про себе, не можете прожити життя, наслідуючи Бога».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

Богвизнаннядитя