Якщо ви хоч трішечки засумнівались у силі любові між Вінстоном та Клементиною Черчилль, вам слід поглянути на ті незлі ченні записки й любовні листи, що вони їх адресували одне одному протягом усього свого подружнього життя. На день її 78-річних роковин у 1963 році він написав: Моя люба й єдина, лиш для тебе моя найніжніша любов і сотні і більше моїх поцілунків. Я буваю занудним і жалюгідним писакою; але, коли пишу до тебе, перо в моїх словах несе тобі і моє серце. Твій завжди і назавжди, B.
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію
У боротьбі з безробіттям (яке згодом було десь на рівні 8 відсотків і фактично без жодної грошової допомоги його жертвам) допомогло заснування перших бірж праці. А на початку 1910-го Черчилль і Клементина вже могли об'їхати сімнадцять таких. Задумайтеся наступного разу, як будете біля центру зайнятості: Вінстон Черчилль усе це почав.
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію
Вона приборкувала його нестримність, змушувала більше зважати на інших і менше зациклюватися на собі, допомогла роз-крити в його характері чесноти, привабливі та гідні захоплення. А це було важливо для 1940 року. Країні потрібен був лідер, якого люди могли б розуміти, який викликав би симпатію, здавався б цілковито «приземленим» і правдивим.
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію
Він не досяг би всього без неї. Вона забезпечила його життя міцним та глибоким домашнім фундаментом, і не лише в господарстві та управлінні Чартвеллом, із його дев'ятьма служниками та двома садівниками, а й догоджаючи всім численним емоційним та матеріальним вимогам чотирьох дітей. У цьому її зусилля також потрібно сміливо визнати успішними.
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію
Я здивувався б (хоч би що казали), якби почув, що Черчилль щось таке утяв сам. Він не лише був вірний Клементині, він у принципі не був до такого схильний. Побутує історія про Дейзі Феллоуз («особу, схильну до показовості й шику, дещо безжальної краси»), яка помітила Черчилля на мирній конференції у Версалі 1919 року та запросила на чай, аби «познайомити з моїм малям». З'явившись на чай, Черчилль не знайшов ніякого маляти, а тільки шезлонг, застелений шкурою тигра, для господині. І одежі на Дейзі не було. Вінстон утік.
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію
Майже весь час Клементина віддавала Черчиллю, котрий був у родині, як висловилася Мері Черчилль, «на першому, другому й третьому місці». Це було пожертвування собою, і можна сперечатися, але як Клементина, так і діти страждали, почуваючись другорядними небесними тілами, приреченими на безкінечне кружляння орбітою навколо roi soleil Чартвеллу. А чоловік був такий зайнятий, що іноді жінка відчувала себе просто покинутою.
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію
У 25 років Черчилль уже написав п'ять книжок і безліч статей, став членом парламенту, був репортером у численних воєнних кампаніях, прочитав чимало добре оплачуваних лекцій. Він був одним із кількох наймолодших, хто обіймав урядову посаду. На момент, коли сидів із Клементиною на тій лавці, він уже був автором мільйонів друкованих слів, багато з яких було визнано критиками й народом. Те, що він знаходив час на спілкування з жінками, взагалі диво.
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію