Цитати з тегом: Вашингтон

Тим не менш Черчилль хотів переконатися напевне. Щойно почувши про Перл-Гарбор, він подзвонив Рузвельту, а затим почав приготування до візиту у Вашингтон. Після Плацентії Рузвельт усвідомив, що Черчилль із тих, хто на батуті займає положення по центру і витискає усіх до краю. Він запропонував зустрітися на Бермудах, а не в Білому домі. Та Черчилль на таке не пішов.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

БермудаВашингтонвізит

Для Білого дому це, мабуть, звучало дещо зухвало. Ніхто у Вашингтоні не брав на себе жодних зобов'язань щодо вступу у ще одну світову війну, вже не кажучи про те, щоб посилати туди американських вояків. Та Черчилль наполегливо розвивав ідею: ідею двох націй об'єднаних мовою, ідеалами, культурою. Звісно, їм також слід б'єднатися у своїх ворогах. Недільного ранку відбувається богослужіння. І екіпажі обох кораблів змішуються докупи, що вже наводить на певні думки, та співають церковні гімни (обрані Черчиллем), що виражає їх єдину духовну спадщину: дві протестантські нації, переплетені в одне ціле, проти огидного та понад усе поганського режиму. Вони співають «Воїни Христовії, вперед» і «Нам, Боже, поміч дай в віках». І на завершення — традиційний заклик про Божественну милість до тих, хто пускається у плавання морями: «Для тих, хто в небезпеці у морях». Цьому екіпажеві британських мо-ряків відомо усе про небезпеки в морях.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

Білий ДімВашингтонгімни

Поглянувши на такий хід розмови та на улесливу, марно-погрозливу відчайдушність, Рузвельт дійшов висновку, що Британію дійсно от-от спіткає доля решти європейських країн, а утакому разі який, зрештою, сенс посилати есмінці, якщо їхні гармати згодом просто повернуться у бік США? Так Черчилль випадково налаштував співрозмовника проти себе; він не заспокоїв, а лиш викликав тривогу Вашингтона щодо можливого краху Британії. Та був іще один міжнародний спосте рігач, відомий своїми сумнівами в Британії та її здатності продов жувати боротьбу, — адмірал французького флоту Франсуа Дарлан.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

БританіяВашингтонесмінці

Девіда Ллойд Джорджа, який відвідав Німеччину, так вразила особа фюрера, що він навіть порівнював його з Джорджем Вашингтоном. Одурманений, колишній британський прем'єр-міністр визнавав Гітлера за «природженого лідера» та мріяв, щоб «на чолі усіх британських справ сьогодні стояла людина такого самого надвисокого гатунку».

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

БританіяВашингтонгітлер