Дух Святий не додає людям якихось надзвичайних властивостей, а повертає втрачену любов, яка преображає їх у нових вільних людей і дару немислиму свободу думці, слову та вчинку.

— Д. Таргонський,

Божий дарвідповідальністьвіра

Від самого початку проповіді Христос не розкривав змісту цієї притчі пробудити жагу до пізнання. Ісус говорив коротко, але цікаво, і швидко замовкав, щоб спонукати людей самостійно розмірковувати над Його словами. Пробуджена Вчителем думка породжувала в голові учнів запитання, з яким вони й звернулися до Нього, а - це й була молитва істина відкривалася в діалозі любові. Діалог із Христом до Бога. У спілкуванні з Учителем усе ставало на свої місця, і життя здавалося простішим та зрозумілішим.

— Д. Таргонський,

діалогдумкаістина

Після проповідей Христа кожен міг самостійно мис лити, бо власне сумління ставало суддею для думки і законом для вчинків.

— Д. Таргонський,

вчинкидумказакон

Кант стверджував, що віру (Glaube) можна назвати сутнісно думкою, підстави якого суб'єктивно достатні, проте, об'єктивно недостатні. Віра, таким чином, розглядається як відданість думці, основу якої недостатньо з погляду наявних доказів.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

Glaubeвірадостатність

Позначення реформатської думки кінця XVI-XVII ст. Терміном "кальвінізм" передбачає, що вона ототожнюється з думками Кальвіна, проте в даний час загальновизнано, що ідеї Кальвіна непомітно змінені його наступниками.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

XVIXVIIдумка

Без [дії] думка ніколи б не дозріла до правди. (Ральф Волдо Емерсон)

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

активністьдіядумка

Ці слова часто приписують Фукідітові. Однак їх справжнім автором, схоже, є британський генерал Вільям Френсис Батлер, який він сказав ось що: «Нація, жив у ХІХ ста проведенні широкої демаркаційної лінії між чоловіком, здатним думати, та чоловіком, здатним воювати, приречена виявити, що її війни вестимуть дурні, а думатимуть лише боягузи». - Прим. авт. лише

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

Батлербоягузвійна

Існує ще один ледь помітний, але дуже доречний і визначальний фактор у встановленні нашої ідентичності: цілісність. Цілісна особистість - це коли те, що ми думаємо, говоримо і робимо, узгоджується одне з одним. Це коли приватне і публічне життя сумісні. Це те, коли ми вільно можемо виразити своє справжнє «я», впевнено висловлюємо його і не стримуємось суспільними очікуваннями. Коротше кажучи, цілісність - це бути справжнім, природним і автентичним.

— К. Карстенс, Епіцентр змін. Як відновлене батьківство може змінити світ

автентичністьдіїдумка

Якщо ви думаєте, що не страждаєте на гординю, значить, ви дійсно нею страждаєте.

— К. Льюис, Просто Христианство

гординядумкапомилка

У центрі кожної громади стоїть щось або Хтось, Хто, всупереч усім розбіжностям у думках, усім відмінностям у темпераменті, усім спогадам про взаємні переслідування, говорить одним і тим самим голосом.

— К. Льюис, Просто Христианство

голосгромададумка

Ми шукаємо чогось, що можемо обдумати замість того аби відчути, або ми шукаємо того, що можемо відчути замість того аби обдумати. Ми хочемо, щоб Бог був нашим особистим ростом. Натомість робимо особистий ріст своїм богом і поклоняємось йому. Цей ріст може викликати залежність. Ми замінюємо Бога своїм ідолом, хоч на поверхні може здаватись, що ми відрікаємось свого, щоб знайти цілісність в Бозі. Це хронічна хвороба.

— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож

Богдумказалежність

Пауза має бути достатньо довгою, щоб привернути увагу до цієї думки, але не настільки довгою, щоб привертати увагу до самої себе.

— Х. Робинсон, Изложение проповеди. Мастер-класс по гомилетике

думкапаузаспосіб