«Ніхто не може служити двом господарям, бо зненавидить одного й полюбить іншого або буде відданий одному і зневажатиме іншого. Не можна водночас поклонятися Богові й грошам». Знову ж таки, «не можна», а не «заборонено». Для Ісуса це взагалі не варіант. Неможливо служити й Богові, й системі. Неможливо йти вільним шляхом Ісуса та зануритися по самі вуха в надмірне споживання, яке в суспільстві вважається нормою. Одне виключає друге. Треба щось обрати.

— Д. Комер, Життя без поспіху

Богвибіргроші

Життя це низка виборів. На кожне «так» є тисячі «ні». На кожну справу, якій приділяємо час, є тисячі інших справ, яким не можемо приділити часу. Бо не вміємо роздвоюватися. Якось так. Маємо навчитися казати «ні». Повсякчас. Енн Ламотт дотепно зауважила: «"Ні" — це завершене речення». Воно має закріпитися в нашому лексиконі.

— Д. Комер, Життя без поспіху

«так» і «ні»вибірвідмова

Христос не бажав покидати тих, кого любив, але не міг інакше, адже люди захотіли сотворити з Нього кумира. Бог вознісся від апостолів, щоб вони пізнали Його Таким, Яким Він був, а не Таким, Яким вони хотіли Його величати. Він Тілом віддалився від людей на недосяжну висоту, щоб Своїм Духом перебувати в їхніх серцях. Бог став невидимим, щоб люди вільно робили свій вибір у житті. Він зник, бо відмовився від влади, яку Йому хотіли нав'язатисилою. Христос віддав людям усе, що мав, нічого не вимагаючи натомість, щоб люди любили Його просто і без «додатків».

— Д. Таргонський, Бог серед людей

апостоливибірвіра

Побачивши Христа на власні очі, Хома сказав: Господь мій і Бог мій! «Господь мій», а не цар Ізраїлю. «Бог мій», а не «Месія-визволитель». Творець втілився, щоб бути для кожного рідним «моїм Богом», а не «Отцем народів» для безликого стада. Бог поважає в людині свободу до всього доходити самій.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

Богвибірвідповідальність

Одну людину страждання озлоблювали, а іншій відкривали новий шлях - Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє! Смерть не була глухим кутом для злочинців навіть у безвиході люди мають можливість зробити свій остаточний вибір і змінити все життя. Один злочинець вимагав у Бога позбавлення від справедливого покарання за вбивство, не вважаючи, що зробив щось погане і не розуміючи, як можна жити по-іншому. Другий же подякував Христу, вперше в житті відчувши справжню радість від прощення всього того, що не давало спокою. Ця радість від полегшення сумління була передвісницею зовсім іншого життя, яке тої самої днини очікувало його за порогом смерті: -Запевняю тебе: сьогодні ти будеш зі мною в раю!

— Д. Таргонський, Бог серед людей

вибірвіразлочинці

Замість того, щоб усвідомити свою помилку або просто поплакати, або помешало на душі, Юда сухо обмірковував ситуацію. Замість людей, яким можна було б відкрити душу, він зосередився на єдиній «рятівній думці про смерть. Ця страшна думка давала відчуття лукавого спокою і впевненості. Юда дійшов слиного висновку, що перспектив більше немає, всі засоби використано, а можливості перекрито. Він подумав: «Петро мене точно вбе коли побачить. Люди, що тепер ганьблять Ісуса на Хресті, впізнають так само розіпнуть. Але я не допущу, щоб наді мною насміхалися, я не терпітиму приниження!». Отже, Юда знайшов єдиний вихід піти й повіситися. Христос любив Юду. Він терпляче чекав його, навіть коли потім висів на хресті, але не дочекався. Після того, як Юда повісився, Ісус віддав Свій Дух Богу. Творець був вірний до останнього подиху Своїй великій любові до Юди.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

вибірвідчайвірність Бога

Умочивши хліб, Христос простягнув його Юді Іскаріотському. Подаючи хліб, Сам Творець світу хотів доторкнутися до руки учня, щоб він як не зачерствілою душею, то хоча б шкірою відчув тепло Його любові. Цим жестом довіри Христос давав зрозуміти, що все добре знав, усе прощав й усе назавжди залишиться тільки між ними, якщо Юда відкине від себе лукавство і злобу. Учень зухвало взяв із рук Христа хліб і почав його нервово жувати. Сатанинська злоба, яка роками мучила його, у цю мить досягла свого апогею.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

вибірдовіразлоба

Для злих людей після смерті нічого не зміниться, бо вони перебуватимуть у тій же пітьмі, яку самі сотворили у власному серці. А для добрих людей життя у вічності розгорнеться у невичерпних можливостях, які відкриє перед ними любов.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

вибірвічністьдобро

Не Бог посилає людям біди та випробування. Темні часи то відображен ня у зовнішньому світі внутрішньої пітьми, яка збирається у людських серцях. Для кожного покоління настають свої темні часи, і кожен, переживаючи іх, робить власний вибір між світлом і темрявою. Але у світі завжди більше добра, тому завершення земної історії постійно переноситься на невідомий час.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

Бідивибірвипробування

Людина така ж невичерпна т а бездонна, як і її Творець. Їй властиво самій творити свою суть, а з Богом чи ні — це вже її власний вибір.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

вибірвідповідальністьлюдина

Коли невідомо, чого саме хоче Бог і як чинити далі, варто хоч на кілька хвилин відкласти усі справи, щоб побачити і почути іншу людину.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

ближнійБогвибір

Христос не вписувався у загальноприйняті стандарти релігії і в цьому полягав Його головний злочин перед суспільством. Втілившись, Творець зрівняв Бога з людиною, а для гордих у своїй релігії людей це стало великим приниженням. Люди не змогли ди повірити в такого слабкого і людинолюбного Бога, Якого сповідував Христос. Їм легше було вбити Христа, ніж засумніва тися в собі, знизити «божественні» стандарти релігії й щось змінити у влас ному житті.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

вибірлюбовлюдина