Вільна воля справді існує, проте вона перекручена гріхом. Для цього Августин використовує потужну аналогію. Розглянемо ваги. Одна чаша є добро, інша зло. Якщо ці чаші правильно збалансовані, доводи на користь добра і зла можуть бути зважені, і зроблено правильний висновок. Паралель з людською волею тут очевидна: ми зважуємо докази на користь того, щоб зробити добро чи зло, і чинимо відповідно. Але що ж відбувається, питає Августин, якщо в шальках терезів вже є деякі гирі? Що відбувається, якщо хтось помістить кілька важких гир у чашу зла? Терези все ще працюватимуть, але вони схилятимуться у бік прийняття злого рішення. Августин стверджує, що це відбувається з людством внаслідок гріха. Людська вільна воля починає схилятися до зла.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

Августинвільна волягріх

Льюїс починає з постановки проблеми, яку він формулює наступним чином: "Якщо Бог благий, то Він хоче зробити Свої твори абсолютно щасливими, а якщо Бог всемогутній, то Він може зробити те, що Він хоче. Однак, Його творіння нещасливі. Тому Бог не досить благий і/або недостатньо могутній. У цьому полягає проблема болю в найпростішій її формі".

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

більБогвсемогутність

Добре творіння – одна з найяскравіших і часто повторюваних тем Побут. 1 та Побут. 2.2 Шість разів у розповіді Бог оголошує свою справу «хорошою». Подібно до головного шеф-кухаря, який пропонує гостям розкішне застілля з безлічі страв, Бог смакує кожен делікатес зі своєї творчої майстерні, поки після головної страви, під час сьомого і завершального вердикту, Бог не оголошує: «все добре». Вся чудова їжа була торжеством навичок та мистецтва шеф-кухаря. Це просте твердження, що повторюється, дуже багатозначно.

— К. Райт, Миссия Бога

Богвердиктдобро

«Адам став як один із Нас, знаючи добро і зло» (Бут. 3, 22). Бог підтверджує, що люди порушили кордон між Творцем та творінням. Вони не стали як боги, але вважали за краще діяти, ніби вони ними були, - самостійно вирішуючи, що вважати добром, а що злом. У цьому полягає корінь всіх інших форм ідолопоклонства: ми обожнюємо свої здібності, перетворюючи на богів себе, свої рішення та його наслідки.

— К. Райт, Миссия Бога

Адамбогидобро

А ефективні церкви так ревно працюватимуть у справах милосердя і справедливості, що зовнішні скажуть: "Ми не можемо без таких церков. Ця церква приносить стільки добра в наше суспільство, що, якби вона зникла, нам довелося б підняти податки".

— Т. Келлер, Центровая Церковь

впливдоброефективні церкви

Мораль намірів не спроможна допомогти нам стати кращими. Якщо значення мають лише наші добрі наміри, то насправді в нас не виникає великої потреби ставати кращими, адже, навіть нічого доброго не зробивши, ми й так вважатимемо себе хорошими. Мораль результатів відрізняється докорінно через те, що вона спонукає нас рухатися в напрямку самовдосконалення, ставати мудрішими, сильнішими, здібнішими людьми, котрі творять добро в складному світі.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

доброморальмудрість

Чи не найбільша прірва в житті людини лежить між тим, аби говорити про добро, і тим, аби робити добро. Зрештою нас оцінюють за результатами, за тим, у який спосіб наша діяльність змінила світ, який нас оточує. Без відповідних результатів усі благі наміри світу є тільки ще одним способом розважити самих себе.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

діядоброзміни

Наступні твердження говорять про те, як можна розвинути у своєму розумі установку «я живу з вищої позиції, я змінюю світ»: • Щоб змінити і покращити світ, потрібно мати вищу позицію і вищі принципи. • Принципи, за якими ми живемо, є вищими. Любов вища за ненависть. Милосердя вище за помсту. Чесність вища за нечесність. • Цим світом можуть правильно керувати лише люди, які керуються вищими цінностями і вищими принципами. Тільки добро може перемогти зло. • Неможливо правильно керувати й піклуватися про землю, використовуючи принципи царства темряви. • Змінити щось можна лише тоді, коли ви не пристосовуєтесь до цього.

— К. Карстенс, Епіцентр змін. Як відновлене батьківство може змінити світ

добролюбовмилосердя

Християнин же вважає, що все хороше, що він робить, походить від Христового життя, що мешкає в ньому. Він не думає, що Бог буде любити нас, тому що ми хороші, але що Бог зробить нас хорошими, тому що любить нас; так само дах теплиці не притягує сонця через те, що він блищить, навпаки, він блищить через те, що на нього падають сонячні промені.

— К. Льюис, Просто Христианство

Богдоброжиття

Я знаю, що деякі християни створили враження, ніби з точки зору християнства статеві стосунки, тіло, фізичні задоволення - зло самі по собі. Ці люди абсолютно не праві. Християнство - чи не єдина з великих релігій, яка схвально ставиться до тіла, яка вважає, що матерія - це добро, що Сам Бог одного разу зодягнув на себе людське тіло, що нам буде дано якесь нове тіло навіть на небесах, і що це нове тіло стане істотною складовою частиною нашого щастя, нашої краси, нашої сили.

— К. Льюис, Просто Христианство

доброматеріярелігія

Ви розумієте, що означає спати, коли не спите, а не коли спите. Хороші люди знають і про добро, і про зло; погані не знають ні про те, ні про інше.

— К. Льюис, Просто Христианство

доброзлознання

Тільки у світі, заснованому на вільному виборі між добром і злом, може відбуватися щось значне.

— К. Льюис, Просто Христианство

вибірвільністьдобро