Побачивши Христа на власні очі, Хома сказав: Господь мій і Бог мій! «Господь мій», а не цар Ізраїлю. «Бог мій», а не «Месія-визволитель». Творець втілився, щоб бути для кожного рідним «моїм Богом», а не «Отцем народів» для безликого стада. Бог поважає в людині свободу до всього доходити самій.

— Д. Таргонський,

Богвибірвідповідальність

Бо, говорячи про Різдво, хочеться говорити про тіло. Бог існував до Різдва й існує після нього. Різдво-це не поява Господа. Це Його рішення одягнутися в тіло. Освятити шкіру, м'язи і кістки Самим Собою. Безсмертя й вічність одягнулися в тимчасовість і тлін мість.

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

безсмертяБогвічність

Так, ми віримо, що Господь все може і всіх любить. Але Він досі не зупинив умить все це жахіття. Чому? Я теж хочу почути відповідь. Колись я точно Його запитаю. Чому сам не зупинив війну, якщо такий всемогутній. Я матиму багато незручних питань. Але точно не спитаю, де Він був, де був Бог під час війни. Саме це я знаю. Бачив і відчував. Він був із нами в кожній ямці та під кожним обстрілом. Наш Окопний Господь, до якого ми маємо стільки претензій та запитань. Із нами обстріляний, з нами втомлений.

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

Богвійнавіра

Бог присутній завжди та всюди в нашому житті й постійно прагне відкриватися нам. Він показує кожному не тільки факт Свого існування, а й Свою сутність. Мойсею не довелося вмовляти Бога явити Себе. «Господь зійшов у хмарі, став там перед ним і проголосив ім'я Господа» (Вих. 34:5).

— Е. Тозер, Прагнення Бога

БогвідкриттяГосподь

Істина полягає в тому, що Бог, хоча й перебуває в створеному Ним світі, відділений від нього безмежною прірвою. Наскільки би Бога не ототожнювали зі справами Його рук, вони є і мають бути безмірно іншими, ніж Бог, а Він є і має бути незалежним від них. Господь пере-дує всім Своїм справам і є трансцендентним над ними, хоча й присутній у них.

— Е. Тозер, Прагнення Бога

БогГосподьістина

Бог та Отець нашого Господа Ісуса Христа — це безмежний світ для мандрівки й неосяжний океан для плавання.

— Е. Тозер, Прагнення Бога

БогГосподьІсус

Господь передбачив для нас спроможність бачити Його, жити з Ним і черпати наше життя з Його усмішки.

— Е. Тозер, Прагнення Бога

баченняБогГосподь

Віддати свої скарби Господу нам часто заважає страх щодо їхньої і нашої подальшої долі. Особливо, коли цими скарбами є близькі родичі й друзі. Але ми не повинні піддаватися такому страху. Наш Господь прийшов не нищити, а спасати. Усе, що ми довіряємо Йому, буде в безпеці, а все, що ми Йому не довіряємо, ніколи не буде по-справжньому захищеним у цьому світі.

— Е. Тозер, Прагнення Бога

безпекаблизькіГосподь

Речі стали нашою життєвою потребою, але такий розвиток подій ніколи не був у Господньому задумі. Місце Бога зайняли Його дари, і ця жахлива підміна спотворила весь природний порядок.

— Е. Тозер, Прагнення Бога

БогГосподьдари

Коли релігійна метушня себе вичерпає, ми побачимо, що насправді не потребуємо нічого, крім самого Бога. Погана звичка шукати Його «і щось іще» реально перешкоджає нам відкрити для себе Господа в усій повноті. «Щось іще» наша велика біда. Позбувшись цього, ми швидко знайдемо Бога, а в Ньому — і те, чого таємно прагнули все своє життя.

— Е. Тозер, Прагнення Бога

БогГосподьжиття

Занадто часто, плануючи якийсь захід чи співпрацю, ми починаємо із запитання: «Що ми хочемо зробити?» Це резонне питання, але не першорядне. Ймовірно, Яків хотів, щоб ми почали з питання: «Про що може думати Господь і які Його наміри щодо цього часу, заходу та людей?» Або: "Як використовувати цю можливість, щоб заповнити нагальні потреби людей?" Такі поставлені в молитві питання дозволяють будувати плани, сповнені Божої мудрості, невичерпного натхнення та ясного уявлення про майбутнє.

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

Господьлюдимолитва

Мій друг Чак Міллер проілюстрував цю ситуацію простим прикладом. Подайте фрагмент столового сервізу, що включає молочник, чашку, блюдце і тарілку. На тарілці стоїть блюдце, на блюдце чашка, а молочник містить все, що Господь готовий вилити в чашку, що символізує собою моє життя. Благословляючи мене, Бог наповнює мою чашу, доки вона не наповниться до країв, після чого її вміст виливається на блюдце, що символізує коло мого спілкування. Коли моє ближнє коло отримає повну міру Божого благословення, тобто блюдце наповниться до країв, його вміст почне стікати в тарілку, яка є Божими звершеннями, в яких ми всі беремо участь.

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

благословенняГосподьжиття