Мені подобається біблійне порівняння Ісуса зі справжньою виноградною лозою, а мене з гілкою, що їсть соком цієї лози (див.: Ін. 15:1-8). Таке визначення Ісуса має на увазі існування лози хибної, до якої я можу прищепитися для поповнення своїх потреб. Але лише справжня лоза дає життя, тоді як помилкова здатна начисто спустошити мене. Наприклад, прагнучи самореалізації в служінні, ми сподіваємося набути почуття власної значущості і сенсу життя. Так, плідне служіння - благородний дар Небесного Батька, але, подібно до будь-якого дару згори, служіння може стати нашим ідолом і виявитися хибною лозою. Порівняння Ісуса з лозою допомагає мені зростати в пізнанні Бога і вчить відрізняти справжню лозу від безлічі хибних, до яких я намагаюся прищепитися для поповнення своїх потреб. Знаючи, що Ісус – справжня виноградна лоза, а Небесний Батько – справжній виноградар, я стаю плодоносною гілкою, лише перебуваючи на лозі, що дарує життя. Перебуваючи на лозі, я приношу багато плоду, що не минає, як у житті, так і в служінні. Але, знаючи про справжню лозу і перебуваючи у взаєминах з Ісусом, часом я все ж таки звертаюся до хибної лози. Наприклад, бажаючи позбутися почуття тривожності, я беруся контролювати обставини або намагаюся діяти, керуючись звичним прагненням до досконалості, намагаючись звести до мінімуму непередбачуваність у моєму служінні. Але непередбачуваність – це людська реальність.
— А. Фадлинг, Лидер без спешки