Нотатки, цитати, історії

Навколо кожного рабина в Юдеї збиралося коло його учнів та прихильників, які дотримувалися поглядів вчителя і поширювали його вчення. З того, який вони мали світогляд, можна було визначити, хто саме був їхнім наставником. Багато хто називав Христа Вчителем (рабином), але ніхто не міг докладно пояснити, в чому саме полягала особливість Його вчення. Христа оточували найрізноманітніші люди з протилежними поглядами, різної статі та соціального походження, і єдине, що об'єднувало все це розмаїття, була любов.

— Д. Таргонський,

вченнявчительєдність

Умочивши хліб, Христос простягнув його Юді Іскаріотському. Подаючи хліб, Сам Творець світу хотів доторкнутися до руки учня, щоб він як не зачерствілою душею, то хоча б шкірою відчув тепло Його любові. Цим жестом довіри Христос давав зрозуміти, що все добре знав, усе прощав й усе назавжди залишиться тільки між ними, якщо Юда відкине від себе лукавство і злобу. Учень зухвало взяв із рук Христа хліб і почав його нервово жувати. Сатанинська злоба, яка роками мучила його, у цю мить досягла свого апогею.

— Д. Таргонський,

вибірдовіразлоба

Бог не керує людиною, а любить іі. Тому що людина не матеріал, з якого Вчителю можна зліпити бажані риси характеру, а окрема істота, яка може з Ним не погодитися, але Він продовжує терпеливо їй служити. У цій безмежній повазі до особистості, в терпінні й готовності прийняти і без вимог і компромісів, у щирому бажанні вислухати її та зрозуміти полягає сенс Христової любові: Знову й знову запевняю вас, що раб не більший за свого пана, як і посланець не більший від того, хто послав його.

— Д. Таргонський,

Богдовіралюбов

Для злих людей після смерті нічого не зміниться, бо вони перебуватимуть у тій же пітьмі, яку самі сотворили у власному серці. А для добрих людей життя у вічності розгорнеться у невичерпних можливостях, які відкриє перед ними любов.

— Д. Таргонський,

вибірвічністьдобро

Чи може бути страшним для людей суд, коли їх судитиме Бог-Любов, який віддав для них Своє життя? І який це суд, коли Бог буде водночас і прокурором, й адвокатом? І чого Він вимагатиме від «підсудного»? Нічого неможливого Бог просто запитає, чи були люди людяними. Найстрашніше для людини на цьому постати перед людинолюбністю дивному суді Творця та власною нелюдськістю: Бо голодував Я, а ви не дали Мені їсти; спраглим був Я, а ви не напоїли Мене; чужинцем був, а ви не прийняли Мене; нагим був, а ви не одягнули Мене; був хворим і у в'язниці, а ви не відвідали Мене.

— Д. Таргонський,

ближнійБог-Любоввідповідальність

Євангеліє Христове несе добру звістку Творця про те, що людина вічна. Після смерті тіла відбудеться найсерйозніша розмова людини зі своїм Творцем", Який Сам їй зустріне у вічності так, як після дев'яти місяців вагітності мати нарешті зазирає в очі свого дитяти.

— Д. Таргонський,

вічністьдобра звісткадовіра

Творець цінує таланти людини не за зовнішнім ефектом, а за сердечним мотивом. Результат теж важливий, але все ж не так, як настрій серця, з яким людина щось робить. Саме в цьому, найголовнішому, стратегічному масштабі життя Творець зрівняв перед Собою всіх людей, незалежно від їхнього стано вища чи це простий слуга, чи вельможний пан. Якщо людина робить свою маленьку чи велику справу з любов'ю, то вона входить в «радість свого пана» і обдаровує світ навколо радістю.

— Д. Таргонський,

відповідальністьдоброталюбов

Христос не закликав людей зумисне очікувати Свого Другого Пришестя. Живучи в любові та турбуючись про інших, люди вже на землі перебувають у Його вічному Царстві. Царство Боже - це життя, сповнене сенсів, а сенс життя полягає в любові. Двері в Царство Боже тримаються на завісах людських сердець. Бог для всіх однаково відкритий, але та людина, яка за життя не пізнала любові, не може розділити радості з Богом.

— Д. Таргонський,

ближнівідкритість Богавічність

У темні часи масового знелюднения залишитися людиною. Пітьма не вічна. Після тем найголовніше завдання них часів завжди настають світлі дні. Вірити в світло серед темряви вселен ської скорботи можливо тоді, коли людина плекає це світло всередині тур ботою, увагою, любов'ю до ближніх своїх. Не правильного віросповідання, а такої любові шукає Син Людський на землі.

— Д. Таргонський,

ближнівіралюбов

Не можна занепадати духом навіть тоді, коли здається, що всі люди від вернулися і навіть Бог не чує. Бог не може відвернути від людей катастроф та це означає, що Сам бід, але якщо людина у безнадій не втрачає надії, у зневірі продовжує вірити, серед ненависті знаходить сили ще сильніше любити Творець світу в цей час перебуває з нею.

— Д. Таргонський,

безнадіявипробуваннявитривалість

Проповідь Христа про темні часи закінчилася притчею про ставлення до людей, бо саме це є визначальним для Бога. Турбота про інших людей є найбільшим проявом уваги до Творця. Які б не були часи важкими, а проблеми нездоланними, потрібно пильнувати, щоб у боротьбі за виживання вони не зростили у серці ненависті. Бо часи змінюються, проблеми вирішуються, а ненависть здатна назавжди затулити серце від Бога.

— Д. Таргонський,

Богборотьбалюбов

У цій розмові про темні часи катастроф та руйнувань, які учні застануть після смерті та воскресіння Христа, Він виділив найголовніше: «стережіться», «пильнуйте», «терпіть» та «моліться». Ісус просив берегти любов і милосердя серед хаосу виснаженого відчаєм людства і завжди пам'ятати про Нього, адже Сам Христос і був джерелом цієі любові. Він не збирався брати учнів із Собою на небо, а благословив разом з усіма людьми в любові розділяти радість і біль цього світу.

— Д. Таргонський,

відповідальністьвірністьджерело любові