Любов, милосердя і праведність є частиною Його сутності, а Його святість настільки неосяжна, що жодні порівняння чи цифри не допоможуть її виразити. Лише вогонь може дати бодай віддалене уявлення про неї. У вогні Він з'явився посеред палаючого куща; у вогняному стовпі Він вів Свій народ протягом усієї довгої мандрівки пустелею. Вогонь, який палахкотів між крилами херувимів у святині, називався «Шехіною», Присутністю, протягом усіх років слави Ізраїлю, а коли Старий Завіт поступився місцем Новому, Він зійшов на П'ятидесятницю у вигляді вогняного полум'я і спочив на кожному з учнів.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

Богвогоньлюбов

Келлер вважає, що служіння милосердя не відволікає від євангелізації. Ця робота допомагає містянам поза церквою повірити в благу звістку про Ісуса Христа. Навернення в християнство може стати щораз більшою силою, коли християни жертовно задовольняють потреби ближніх, незалежно від того, чи поділяють вони віру в Христа. Тоді нехристияни можуть побачити, що Божа справедливість і милість — основа справедливості всього світу.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

євангелізаціяжертовністьКеллер

Ізраїль мав не заняття з небесної арифметики, а пізнання особистості та характеру того, хто один має право називатися Богом-Яхве (Повт. Зак. 4, 32-40). Вони впізнали його як Бога справедливості, милосердя, святості, істини, чистоти, любові, вірності та всевладдя. Ці його якості стали темою їхніх оповідань, основою законодавства, камертоном для їхнього поклоніння, лейтмотивом їхніх пророцтв та джерелом мудрості.

— К. Райт, Миссия Бога

Богізраїльмилосердя

Західні перекладачі Книги Буття арабською мовою Чада розповіли мені, що, вперше прочитавши рідною мовою історію Йосипа, чадські християни зацікавилися, особливо в кульмінації розповіді у 50 розділі, характером взаємин Йосипа з братами і тривалим процесом примирення та передання забуття сорому (який завершився лише після смерті Якова), що мали особливий сенс для представників їхньої культури. Милосердя Йосипа в Бут. 50, 21 справило на них не менше враження, ніж його мудрість у Бут. 50, 20.

— К. Райт, Миссия Бога

буттяЙосипмилосердя

Зрештою неможливо відокремити слова від справ, тому що сама людина є неподільним цілим, тілом і душею. Цілком природно і необхідно, щоб служителі милосердя служили також і Словом, коли заповнюють насущні потреби, а проповідники Євангелія виявляли співчуття до матеріальних потреб людей, до сердець яких прагнуть достукатися. Цілісне служіння пов'язує служіння словом і ділом, наскільки це можливо. Коли Ісус воскресив із мертвих сина вдови з Наїна, Він потішив її (Лк. 7:13). Після зцілення сліпого Він повернувся з проповіддю євангелії (Ів. 9:35-38). Це невіддільно один від одного.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

євангеліялюдинамилосердя

Християни знають, що всі матеріальні благословення є даром від Бога. Якщо ми не поділимося отриманими матеріальними благами або жорстокосердними до бідних, то виявимося винними не лише в нестачі милосердя, а й у несправедливості.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

бідністьблагословенняБог

Зверніть увагу: у Біблії дії, що заповнюють основні людські потреби, не просто називаються справами милосердя (див. Лк. 10:37), що вказувало б на співчуття до тих, хто не заслуговує, вони також вважаються справами справедливості, що передбачає відплату.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Бібліявідплатадії

А ефективні церкви так ревно працюватимуть у справах милосердя і справедливості, що зовнішні скажуть: "Ми не можемо без таких церков. Ця церква приносить стільки добра в наше суспільство, що, якби вона зникла, нам довелося б підняти податки".

— Т. Келлер, Центровая Церковь

впливдоброефективні церкви

У чому полягає цілісне служіння? Воно вимагає застосовувати бачення центрової церкви на чотирьох «фронтах служіння». Насамперед церква прагне з'єднати людей з Богом за допомогою благовістя та поклоніння. По-друге, церква намагається поєднати людей один з одним у спілкуванні та учнівстві. Церква також шукає шляхів поєднання людей з містом та його потребами через служіння милосердя та справедливості. Нарешті, церква має поєднувати людей з культурою, поєднуючи віру та працю.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

благовістякультурамилосердя

Нарешті, іноді звучить заклик прийти до Бога просто з бажання бути коханим. Особистість Ісуса Христа, представлена в Євангеліях, дуже приваблива. Його смиренність, чуйність, мудрість і особливо Його любов і милосердя магнітом притягують людей. Дік Лукас, який тривалий час служив пастором церкви св. Олени в Лондоні, говорив, що в Біблії Бог не дає неспростовних аргументів, а скоріше неспростовну особистість, проти якої зрештою не вистоїть жоден аргумент. У всіх людях живе інстинктивне бажання бути коханими. Ясне зображення Христової любові здатне привабити людей так, що вони захочуть спілкування з Ним.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

коханнялюбовмилосердя

Наступні твердження говорять про те, як можна розвинути у своєму розумі установку «я живу з вищої позиції, я змінюю світ»: • Щоб змінити і покращити світ, потрібно мати вищу позицію і вищі принципи. • Принципи, за якими ми живемо, є вищими. Любов вища за ненависть. Милосердя вище за помсту. Чесність вища за нечесність. • Цим світом можуть правильно керувати лише люди, які керуються вищими цінностями і вищими принципами. Тільки добро може перемогти зло. • Неможливо правильно керувати й піклуватися про землю, використовуючи принципи царства темряви. • Змінити щось можна лише тоді, коли ви не пристосовуєтесь до цього.

— К. Карстенс, Епіцентр змін. Як відновлене батьківство може змінити світ

добролюбовмилосердя

Тільки це і сказала вона мені; Тобі ж, Джерело милосердя, посилала, ще частіше слізні молитви, нехай прискориш допомогу Свою і висвітлиш темряви мої. Ще старанніше ходила вона до церкви і, не відриваючись, слухала Амвросія "біля джерела води, що тече в життя вічне". Вона любила цю людину, як ангела Божого, дізнавшись, що це він довів мене поки що до сумнівів і вагань; вона впевнено очікувала, що я оговтаюся від хвороби і стану здоровим, пройшовши через цю проміжну і найнебезпечнішу годину, яку лікарі називають критичною.

— А. Аврелий, Исповедь

ангелБогдопомога