Зрозумійте, що, хоча істину можна висловити тільки в культурних формах, вона все ж таки перевершує культуру.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

вірадуховністьістина

Постарайтеся присвятити один із трьох-чотирьох пунктів проповіді сумнівам і запитанням невіруючих.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

відповідьвірадуховні питання

Показуйте, що ми живемо належним чином тільки в тому разі, якщо віримо в подвиг Христа і застосовуємо цю віру на ділі. Таким чином, невіруючі чутимуть Добру новину щотижня, і водночас віруючі зможуть отримати відповіді на свої запитання і проблеми.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

віраДображиття

Євангеліє - це найглибша розрада, яку тільки можна запропонувати людському серцю.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

віраЄвангелієлюбов

Лютер у Великому катехізисі показує, що ідолопоклонство (порушення першої заповіді) є не що інше, як надія виправдатися чим завгодно, крім Ісуса. Таким чином, ідолопоклонство завжди має на увазі небажання прийняти спасіння тільки по благодаті, тільки вірою в Христа.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Благодатьвиправданнявіра

Ми вже згадували про вражаюче осяяння Девіда Фостера Воллеса: «У повсякденних окопах дорослого життя насправді немає атеїзму. Не буває такого, щоб людина не поклонялася чомусь. Кожен поклоняється комусь або чомусь. Вибір, притаманний кожному з нас - це вибір предмета поклоніння». Воллес не був християнином, і тому його слова особливо вражають. Він наполягав, що біблійне вчення про те, що кожен із нас homo religioso, «людина, що поклоняється», справедливе. І воно має велику силу викриття. Багато хто думає: «Я просто старанно працюю, щоб бути хорошим письменником. Я лише прагну знайти того, хто мене полюбить. Я займаюся фізкультурою, тому що дбаю про своє здоров'я. Я важко працюю, щоб домогтися чогось на політичній арені, або побудувати хорошу кар'єру, або просто зберегти трохи грошей на чорний день». Але Воллес нічому не давав поблажок: усе це поклоніння, навіть якщо ми в цьому не зізнаємося. Поклоніння чому завгодно створеному замість Бога-Творця веде до духовної загибелі: «Водночас причина вибрати якогось бога або щось духовне... криється в тому, що практично будь-який інший предмет поклоніння зжере вас живцем». Доки ми не зрозуміємо, що поклоняємося тому, чого найбільше прагнемо, воно з'їдатиме нас живцем. Ми почуватимемося пригнобленими і нещасними, не розуміючи чому.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

божественний вибірвіраВоллес

Контекстуалізація не означає «дати людям те, що вони хочуть чути», як часто стверджується. Радше, суть у тому, щоб дати людям біблійні відповіді, які вони, можливо, зовсім не хочуть чути, на запитання про життя, які вони ставлять у конкретний час і в конкретному місці, мовою та у формах, які вони розуміють, і за допомогою тверджень та аргументів із силою, яку вони можуть відчути, навіть якщо від них відкидають.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

біблійні відповідівірадуховний вплив

Пробудження трапляється, коли група людей, які загалом вважають, що вже знають Євангеліє, виявляють, що насправді вони його знають не зовсім добре.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

вірадуховне зростанняЄвангеліє

Християни часто розумом вірять: «Ісус мене приймає, по-цьому я буду жити побожно», але їхнє серце і поведінка керуються принципом «я живу побожно, тому Ісус мене приймає».

— Т. Келлер, Центровая Церковь

віраІсуспобожність

Вірити в Ісуса не означає більше старатися; це означає перенести свою довіру з самих себе на Нього. Це означає попросити: «Отче, прийми мене не за те, що я зробив або коли-небудь зроблю, а за те, що Ісус зробив замість мене». Зробивши це, ми станемо частиною Божої сім'ї й отримаємо право на Його вічну батьківську любов (Ів. 1:12, 13).

— Т. Келлер, Центровая Церковь

батьківська любовБожа сім'явіра

Волкере, ти розповідав мені, що молишся. Наступного разу, можливо, ти подумаєш ось про що: «Молитва не може напоїти водою випалені лани, або відремонтувати поламаний міст, або відбудувати зруйноване місто, проте молитва здатна напоїти водою зсушену душу, відремонтувати поламане серце і відбудувати знесилену волю».

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

відновленнявіраволя

Якщо ми віримо, що наші герої бездоганні, то починаємо вірити, що ми зовсім навіть не бездоганні, не спроможні на героїзм. У такий спосіб наша віра в досконалість інших може обмежувати і стримувати наш власний розвиток. Дорослий героїзм інакший. Дорослі знають, що всі героїчні життя, у певному сенсі, являють собою не що інше, як героїчну боротьбу, спрямовану на подолання наших власних обмежень.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

бездоганністьборотьбавіра