Престолом слави Творця є Людина. Бог став Людиною, щоб кожна людина перебувала разом із Творцем на цьому престолі. Жоден злочин проти людяності не може оминути суду Творця. Не іде альний Бог, а Людина з чистим сумлінням судитиме світ.

— Д. Таргонський,

відповідальністьгідністьлюдина

Біс сам себе підніс вище від небес, не втримався і впав у безодню відчаю, тому що нікого не любив і думав тільки про власну велич та красу. Творець, не думаючи про Себе, з любові до людей зійшов нижче за всіх і справами любові підніс гідність Людини вище від небес. Христа ненавиділи одержимі бісівською гординею люди. Людей із дияволом ріднила спільна ненависть до Людини.

— Х. Бингем, Бог, который слышит

Бісгідністьгординя

Бог шанобливо ставиться до людини. Коли людина ставиться по-свинськи до свого ближнього, то вона принижує Бога, Який її створив. Свинството цинічне використання всього хорошого, що є в людині.

— Д. Таргонський,

ближнійБоггідність

Усе, чого людина досягає самостійно та чесним шляхом, робить її гідною великої поваги, але справжня велич людини полягає в любові.

— Д. Таргонський,

величгідністьдосягнення

Нехай ніхто не думає, що дещо втратить людської гідності, добровільно віддавши всього себе Богові. Цим він не принижує себе як людину, а навпаки знаходить своє належне місце високої честі як створений за образом свого Творця. Його глибока ганьба полягала в його моральному занепаді, в неприродній узурпації місця Бога. Його гідність буде доведена, коли він поверне вкрадений трон. Вивищуючи Бога понад усім, він знаходить підтрим-ку своєї найвищої честі.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

Богвивищеннягідність

Отже, почнемо з Бога. За всім, понад усім, перед усім стоїть Бог; Перший у послідовному порядку, вищий за рангом і статусом, піднесений у гідності та честі. Як Першоджерело Він дарував буття всьому сущому, і все існує з Нього і для Нього. «Достойний Ти, Господи і Боже наш, прийняти славу, честь і силу, адже Ти створив усе, і завдяки Твоїй волі все постало і було створене!» (Об'явлення 4:11).

— Е. Тозер, Прагнути Бога

Богволягідність

На початку ХХ століття Фрідріх Ніцше визнав, що рівні права й людська гідність без християнства не мають підґрунтя. Ми можемо обстоювати свої права та вимагати, щоб їх дотримувалися щодо інших, наприклад бідних, але суспільство не може дійти згоди, чому має це робити.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

біднігідністьНіцше

Ми вирішуємо, яку місію Бог вибрав для нас, тоді як питання полягає в тому, якими маємо стати ми самі, щоб виявитися гідними його місії.

— К. Райт, Миссия Бога

Богвибіргідність

Люди, як і всі інші творіння, - справа рук Бога (Пс. 137, 8; 138, 13-15). Але ми, єдині з Божих створінь, були поставлені «владою над ділами рук Твоїх» (Пс. 8, 7-9). Ця думка вражає, якщо задуматися про безмежну широту небес, які теж «справа Твоїх пальців» (Пс. 8, 4). Тим гірше усвідомлювати абсурдність ситуації, коли людина, створена Богом, щоб керувати іншими Божими створіннями, вважає за краще поклонятися виробам своїх власних рук (Пс. 113, 12). Поза всяким сумнівом, ідолопоклонство спотворює, применшує та послаблює нашу людяність.

— К. Райт, Миссия Бога

Богвладагідність

Скептикам мало одних аргументів, щоб повірити, – їм потрібно побачити розумних, гідних захоплення людей і зрозуміти, що загалом ці особисті риси обумовлені їхньою вірою. Друг-християнин, яким ти захоплюєшся, робить християнську віру куди більш гідною довіри.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

аргументивірагідність

Але ми все ще маємо запитати: «Звідки взялася ідея прав людини?» Коли так багато мирських людей підтримують її, чи означає це, що вона є плід загального одкровення? Ні, вона є плід кількох факторів. Світ, познайомившись із біблійним вченням, сприйняв цю ідею з особливого одкровення і надав їй універсальнішого, нехристиянського значення. Однак основні поняття про гідність людини, про важливість прощення замість відплати, про значущість філантропії та благодійності – всі вони випливають із християнської цивілізації, оскільки в язичництві та східних релігіях вони фактично були відсутні. Тепер вони постійно присутні в сучасному житті Заходу, хоча основу для них християнську віру культура загалом відкинула.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

благодійністьгідністьідея

Царська гідність Ісуса не схожа на правління земних владик, бо Він розширює Свій вплив терплячим служінням, а не примусовою владою. Ми входимо в Його Царство не за допомогою сили, а в слабкості покаяння і нового народження (Ів. 3), уподібнившись дитині (Мв. 18:3, 4).

— Т. Келлер, Центровая Церковь

владагідністьдитина