Увечері, зустрівшись ізнов у нашому бараку, ми тихо запитували один одного: «Скажи мені, чи ти радів сьогодні?» А інший відповідав, ніяковіючи, бо не знав, що всі ми почувалися однаково: «Чесно кажучи, ні!» Ми буквально втратили здатність радіти і мали навчитися цьому знов.
— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі
Молитва, наскільки я, нарешті, зрозумів, - це найважливіше у житті, її не треба відкладати наостанок чи використовувати як стратегію подолання кризи (тобто: молитися, коли вже нічого не допомагає). Бог повинен стояти на початку списку, в першу чергу. Молитися означає цілий день бачити Бога перед собою: шукати Його невпинно, Його обличчя, Його почерк, Його плани для мене. Молитися означає жити в радості та вдячності. Тоді реальні чудеса можливі.
— Й. Мюллер, Исповедь мошенника или как я стал богатым
І Сіббс цілком правий, бо від надлишку серця говорять уста (Мф. 12:34). Якщо я не насолоджуюся Христом, то не буду і розповідати про нього. Або, що ще гірше, я розповідатиму, але без любові й радості, а якщо мої уста викриють моє серце, тоді люди почують про небажаного Христа. І кому захочеться таких стосунків?
— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом
У Гейдельберзькому катехізисі ця думка виражена просто чудово: «Що означає народження нової людини? Відповідь: сердечну радість у Бозі через Христа; бажання з любов'ю жити з волі Божої, творячи добрі справи.»
— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом
Пізнання Бога як свого Отця не тільки приносить чудову радість у наше розуміння про нього, але також наповнює нас спокоєм і задоволенням. Така невимовна честь приголомшує! Приємно стати дитиною якогось багатого царя, але виявитися коханою дитиною Самого Володаря Всесвіту - це просто невимовно!
— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом
Один пуританський богослов сімнадцятого століття, Джон Оуен, писав про те, що любов Отця до сина "служить джерелом і першоосновою всякої любові... Уся любов, яка є у творінні, походить із цього джерела, слугуючи його подобою та відображенням". Воістину, у триєдиному Бозі приховано любов (на якій ґрунтується уся любов у світі), життя (на якому ґрунтується уся життя у світі), музику (на якій ґрунтується уся музика у світі), красу (на якій ґрунтується уся краса у світі) і радість (на якій ґрунтується уся радість у світі). Інакше кажучи, триєдиний Бог являє собою такого Бога, Яким ми можемо насолоджуватися від душі: насолоджуватися, перебуваючи в Його творінні і користуючись ним.
— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом
У справі творення Дух безперервно оживляє й оновлює. Він знаходить невимовну радість у тому, щоб наділяти Своє творіння - і те, що створене Ним у цьому творенні - плідністю. Ісая пише про очікування часу: "...аж поки не виллється на нас Дух згори, і пустеля не стане садом, а сад не вважатимуть лісом" (Іс. 32:15). Псалмоспівець оспівує: "...пошлеш дух Твій - творяться, і Ти оновлюєш обличчя землі" (Пс. 103:30). То що ж дивного в тому, що творча творчість, здатність майструвати, надавати благоліпність і красу - це дар Духа?
— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом