Людина, скарб якої — сам Бог, має в Ньому все. Така особа може не володіти багатствами, а якщо й матиме їх, то насолода від них буде настільки незначною, що вони ніколи не стануть запорукою щастя.

— Е. Тозер, Прагнення Бога

багатствоБогдостаток

Усе в Новому Завіті відповідає цій старозавітній кар-тині. Відкупленим людям більше не потрібно спинятися в страху, щоб увійти у Святе Святих. Бог бажає, щоб ми ввійшли в Його Присутність і жили там усе своє життя. Це ми повинні пізнати у свідомому досвіді. Це більше, ніж доктрина, якої треба дотримуватися - це життя, яким треба насолоджуватися кожної миті кожного дня.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

відкупленнядосвіднасолода

«Яка головна мета людини?» - так виглядає перше питання Вестмінстерського катехизму про мету та призначення людського існування. Відповідь на нього дається з величною біблійною простотою: «Головна мета людини – прославляти Бога і вічно радіти в ньому». В рівній мірі по-біблейському буде поставити схоже питання про все творіння і отримати таку саму відповідь. Творіння існує для слави та хвали свого Творця. Будучи створеними, ми також причетні до цієї мети: наше головне завдання прославляти Бога і отримувати від цього насолоду, адже це насолода в Бозі. Але така мета людського життя не відокремлює нас від усього творіння. Швидше ми розділяємо з рештою творіння цю мету – прославляти Бога. Єдина відмінність у тому, що ми повинні прославляти свого Творця по-своєму, як належить нашому унікальному статусу єдиного створення, створеного на образ Божий. Таким чином ми славимо Бога своїми серцями, руками, голосами. Ця хвала включає як наш інтелект, і емоції. Ми хвалимо Бога різними мовами, у мистецтві, музиці – усім тим, що відображає Бога, за образом якого ми створені.

— К. Райт, Миссия Бога

Боглюдське життямета

Навернення, казали вони, завжди має на увазі якесь серцеве переконання у гріховності спроб виправдатися справами і деяка серцева насолода благодаттю у відповідь на Євангеліє благодаті – це і є виправдувальна віра.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Благодатьвиправдувальна вірагріховність

Людину позбавили творчого життя й насолоди. Але не тільки творчiсть i насолода мають сенс. Якщо взагалi iснує сенс життя, то мусить бути і сенс у стражданні. Страждання - це невід'ємна частина життя, так само як доля і смерть. Без страждання і смерті життя людини не сповнене.

— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

доляжиттянасолода

І Сіббс цілком правий, бо від надлишку серця говорять уста (Мф. 12:34). Якщо я не насолоджуюся Христом, то не буду і розповідати про нього. Або, що ще гірше, я розповідатиму, але без любові й радості, а якщо мої уста викриють моє серце, тоді люди почують про небажаного Христа. І кому захочеться таких стосунків?

— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом

Ісус Христослюбовнасолода

Пелагію й на думку не спадало, що ми створені знати й любити Бога, тому для нього мета християнського життя полягала не в тому, щоб насолоджуватися Богом, а в тому, щоб скористатися ним як "Продавцем" життя на небесах за ціною морального життя на землі.

— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом

любовметамораль

Такий Бог не шкодує, що окрім Нього є хтось іще. Він завжди з насолодою обдаровує любов'ю Свого Сина і, створивши творіння, з радістю обдаровує любов'ю дітей, яких полюбив через Сина.

— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом

Богдардіти

Ти був до мене тим милостивішим, чим менше дозволяв знаходити насолоду там, де не було Тебе.

— А. Аврелий, Исповедь

віддаленнязабуттямилість