Є практика, що називається «служіння присутністю». Вона знайома тим, хто пережили трагічну втрату. Це служіння полягає в тому, що люди, які вас люблять, приходять побути з вами, коли ви проживаєте трагедію. У ту мить, коли ні благонамірені слова не здатні втішити, ні турботливо приготована запіканка не перебʼє гіркоти у шлунку, а надіслані з добрими намірами квіти не приховають гостроти вашого відчаю, ці люди сідають поруч і пропонують вам тихе запевнення близькості, дар присутності. Вони тут і нікуди не підуть. Ваше величезне й жахливе горе не викликає в них ні страху, ні відрази. Навіть якщо ви їх відштовхнете чи благатимете піти, вони відмовляться задля блага вашої душі. Повторюю, ця практика називається «служіння присутністю». І Бог досконало володіє нею. «Сам Господь буде йти перед тобою. Він буде з тобою, не відступить від тебе і не залишить тебе. Тож не бійся і не тривожся» (Втор. 31:8).
— Д. Вілкін, Немає Богу подібних. 10 якостей, якими Бог відрізняється від нас (і чому це добре)