Нотатки, цитати, історії

Джошуа Беккер, послідовник Ісуса та колишній пастор, який тепер тільки те й робить, що пише про мінімалізм, визначив це поняття так: «Свідоме плекання того, що цінуємо найбільше, та усунення того, що відволікає нас від першого».

— Д. Комер, Життя без поспіху

відволіканняДжошуа Беккермінімалізм

Ми турбуємося через те, чому поклоняємося. Якщо ви поклоняєтеся грошам вони з'їдять вас живцем. Хто прагне такої долі? Ніхто.

— Д. Комер, Життя без поспіху

грошізалежністьматеріалізм

«Ніхто не може служити двом господарям, бо зненавидить одного й полюбить іншого або буде відданий одному і зневажатиме іншого. Не можна водночас поклонятися Богові й грошам». Знову ж таки, «не можна», а не «заборонено». Для Ісуса це взагалі не варіант. Неможливо служити й Богові, й системі. Неможливо йти вільним шляхом Ісуса та зануритися по самі вуха в надмірне споживання, яке в суспільстві вважається нормою. Одне виключає друге. Треба щось обрати.

— Д. Комер, Життя без поспіху

Богвибіргроші

Нацисти підхопили ідеї Фройда (що було доволі іронічно з огляду на його єврейське походження) й на їхній основі запустили пропагандистську машину. Вони апелювали не до розуму, а до «несвідомих потягів» німців. Гітлер майстерно грав на двох основних струнах людської душі: страху й бажанні.

— Д. Комер, Життя без поспіху

бажаннягітлернацисти

Шопінг став найпопулярнішим дозвіллям в Америці, потіснивши релігію. Аmаzon.com новий храм. Виписка з кредитки - новий вівтар. Подвійний клік — нова літургія. Лайфстайл-блогери — нові священники. Гроші — новий бог. Недарма Ісус назвав на ім'я лише одного іншого бога божка грошей. Бо це злий бог і нікчемна релігія.

— Д. Комер, Життя без поспіху

Amazonгрошіматеріалізм

Французький соціолог Жан Бодріяр зауважив, що в західному світі матеріалізм став новою панівною системою цінностей. Він стверджує, що християнську культуру замінив не атеїзм, а шопінг. Нині сенс життя ми знаходимо в тому, що споживаємо.

— Д. Комер, Життя без поспіху

Жан Бодріярзахідний світматеріалізм

Якщо ваша історія хоч трохи схожа на мою, то опанування мистецтва шабату займе трохи часу. Зрештою, «шабат» — це дієслово. Щось, що ми робимо. Практика, навичка, яку слід відточити. Мені знадобилися роки спроб і помилок. Як діти дорослішають і стають підлітками, так і наша практика видозмінюється й удосконалюється. Я намагаюся донести, що ця практика така чужа й незвична для нашої культури, навіть церковної, що на її освоєння може піти деякий час. І це нормально.

— Д. Комер, Життя без поспіху

духовний розвитокзвичкинавичка

Саме тому шабат — це сьомий день, а не третій чи четвертий. Це не просто перепочинок посеред тижня, щоб набратися сил і повернутися до найважливішого — роботи. Це кульмінація, апогей, те, до чого ми весь тиждень прямували.

— Д. Комер, Життя без поспіху

апогейвідпочинокдуховність

Бо шабат - це не просто двадцятичотиригодинне вікно в тижневому розкладі. Це дух спокою, що супроводжує вас протягом тижня. Стиль життя в «легкості, вдячності, шані, спокої й молитві». Спосіб працювати з відпочинку, а не для відпочинку, нікому нічого не доводячи. Спосіб творити через перебування, а не амбіції.

— Д. Комер, Життя без поспіху

безамбіційністьвдячністьвідпочинок

«Значна частина невдоволення походить з порівняння власного життя, дружби, кохання, обов'язків, тіла й сексуаль-ності з якимсь ідеалізованим і нехристиянським уявленням, яке оманливо переконує нас, ніби на землі є рай. Коли це трапляється а це трапляється, — внутрішнє на-пруження починає доводити до сказу, у нашому випадку - до злоякісного неспокою». Ох, це словосполучення далі: «Утім, справжній спокій — це особлива форма усвідомленості, спосіб бути. Проживати звичайне життя в легкості, вдячності, шані, мирі й молитві. Якщо нам досить звичайного життя, значить, ми знайшли спокій».

— Д. Комер, Життя без поспіху

вдячністьідеалізаціяневдоволення

Шабат - це спосіб сказати «досить». Немає нічого поганого в купуванні речей, та багато з нас уже придбали більше ніж достатньо для повноцінного й щасливого життя. У Псалмах написано: «Я не матиму недостатку». Саме тому Тора забороняє будь-яку торгівлю в шабат. Це не законницьке правило зі Старого Завіту, від якого ми тепер «вільні», а життєдайна практика, що допомагала позбутися залежності від двох західних божків-близнюків: накопичення й амбіцій.

— Д. Комер, Життя без поспіху

амбіціїдостатністьнакопичення

Дослідник Старого Завіту Волтер Брюггеман влучно зазначив: «Шабат - це акт спротиву». Бунт проти фараона та його імперії. Повстання й заколот проти «ізмів» західного світу: глобалізму, капіталізму, матеріалізму, що звучать привабливо, але швидко перетворюють на злидарів і рабів багатіїв. Шабат — це спосіб залишатися вільними й не дати знову себе поневолити чи, що навіть гірше, самим стати рабовласниками.

— Д. Комер, Життя без поспіху

капіталізмматеріалізмрабство