Якщо ваша історія хоч трохи схожа на мою, то опанування мистецтва шабату займе трохи часу. Зрештою, «шабат» — це дієслово. Щось, що ми робимо. Практика, навичка, яку слід відточити. Мені знадобилися роки спроб і помилок. Як діти дорослішають і стають підлітками, так і наша практика видозмінюється й удосконалюється. Я намагаюся донести, що ця практика така чужа й незвична для нашої культури, навіть церковної, що на її освоєння може піти деякий час. І це нормально.Д. Комер, Життя без поспіху (Тернопіль: Кана, 2026), С.160