Нотатки, цитати, історії

Мій земляк з Портленда й близький друг Ей Джей Свобода пише: «Церква, бездумно підлаштовуючись під ритми індустріального й помішаного на успіху Заходу, майже забула (про шабат). Що в результаті? Наші виснажені шляхом, змучені церкви не зуміли впровадити шабат як невіддільний елемент християнського учнівства. Я не кажу, що ми не любимо Бога — любимо Його щиро. Просто розучилися проводити з Богом час». Він веде далі: «Ми стали чи не найбільш емоційно спустошеними, психологічно перевантаженими й духовно недогодованими людьми в історії».

— Д. Комер, Життя без поспіху

Богвиснаженнядуховне життя

Шабат потребує практики, яка багатьом дається нелегко. Він вимагає неабиякої цілеспрямованості: само собою нічого не станеться. Вимагає планування й підготовки. Сили волі, щоб відмовитися від купи добрих справ заради найкращої. Але саме шабат основна практика, що плекає дух спокою в житті загалом. Він для духу спокою — як тренування перед футбольним матчем або репетиція перед музичним виступом. Це вправа, щоб підготувати розум і тіло до найважливіших митей.

— Д. Комер, Життя без поспіху

підготовкаплануванняпрактика

Людська природа й цифрова епоха утворили зловісний альянс проти духу спокою. Ми всі в цьому човні. Недарма автор Послання до Євреїв, говорячи про шабат і дух спокою, закликає нас «прикласти всі зусилля для того, щоб ввійти в той спочинок». Зауважте парадоксальність цього заклику: треба наполегливо працювати, щоб як треба відпочивати.

— Д. Комер, Життя без поспіху

відпочинокдуховне життялюдська природа

Але шабат це не просто день. Це спосіб буття у світі. Дух спокою, що приходить від перебування, життя в люблячій присутності Отця протягом усього тижня.

— Д. Комер, Життя без поспіху

духовне життялюбовприсутність Отця

Реклама це буквально спроба заробити на нашій невгамовності. Кажуть, ми проглядаємо понад чотири тисячі рекламних оголошень щодня, і всі вони розроблені, щоб розпалити вогонь бажання в нашому нутрі. Купіть це. Зробіть це. З'їжте це. Випийте це. Отримайте це. Дивіться це. Будьте такими. У книжці про шабат Вейн Мюллер висловив таку думку: «Ми немов би випадково забрели в якийсь моторошний дивокрай».

— Д. Комер, Життя без поспіху

бажанняВейн Мюллердивокрай

«Бажання безмежне частково тому, що нас створив Бог, створив для Себе, створив з потребою в Ньому й створив, щоб покладатися на Нього. Задовольнити нас може лише Той, Хто безмежний, вічний і здатний забезпечити нас усім необхідним. Наш справжній дім — лише в Богові. Коли ми відходимо від Бога, прагнення безмежного нікуди не зникає, але спрямовується на речі, що неминуче ведуть до руйнації».

— Д. Комер, Життя без поспіху

бажаннябезмежністьБог

Перед нами як учнями Ісуса чи навіть просто як людьми стоїть доволі просте запитання: що робити із цим стримуваним, незадоволеним бажанням? З невгамовністю? Учення Ісуса пропонує таку відповідь: людське бажання безмежне, бо ми створені для вічного життя з Богом у Його світі, і ніщо менше ніколи нас не задовольнить, тож наша єдина надія спрямувати це невгамовне бажання на його законне місце, до Бога. Решту ж бажань змістити на належне місце нижче від Бога. Не зректися всіх бажань (як у стоїцизмі чи буддизмі), а дійти до стану, коли більше не потребуємо щоб жити в щасті й спокої.

— Д. Комер, Життя без поспіху

бажанняБогвічне життя

Нині про це гуде весь світ. Неможливо ступити й двох кроків у книгарні чи зазирнути на TED.com, не почувши чогось про усвідомленість. А усвідомленість це ті самі тиша й усамітнення для світського суспільства.

— Д. Комер, Життя без поспіху

внутрішній спокійдуховністьсвітське суспільство

І знаходимо місце свободи. Невдачі поступово втрачають владу над нами. Як і успіхи. Ми звільняємося від тиранії чужих думок: осуду чи похвали від інших. Здобуваємо свободу бути собою — мозаїкою, якою ми є насправді. Просто дітьми біля Отця, які огорнуті любов'ю. Вільні йти власним шляхом, скільки треба. У тиші й усамітненні наші душі нарешті повертаються додому. Туди, куди запрошував Ісус, коли казав «перебувати в Моєму слові». 24 У місце спокою. Ми повертаємося до місць душевного спокою. До того, що Томас Келлі називав «неспішним (осередком) спокою і сили».

— Д. Комер, Життя без поспіху

душаІсуслюбов

У літературі для батьків можна натрапити на такий афоризм: «Слово "любов" у дитячому словнику складається з трьох літер: Ч-А-С». Це правда. Причому не лише для батьків і дітей. Якщо любите Бога й прагнете жвавих, плідних взаємин з Ним, у яких відчуватимете Його присутність увесь день, то маєте викроїти час, щоб побути з Ним наодинці. Крапка. А коефіцієнт корисної дії часу для стосунків доволі низький. Час минає сплесками. Ви можете провести разом цілий день, а запам'ятати лише коротку розмову, випадкове зауваження, яке змінить геть усе.

— Д. Комер, Життя без поспіху

Богвзаєминилюбов

«Духовне життя практично неможливе без усамітнення... Якщо ми не звільняємо часу, щоб поспілкуватися з Богом і дослухатися до Нього, значить не сприймаємо духовного життя серйозно».

— Д. Комер, Життя без поспіху

Богдуховне життязосередженість

Якщо наше припущення правильне й проблема полягає не в Його, а в нашій відсутності, не в Його відірваності, а в нашій неуважності, тоді рішення дійсно доволі просте: треба створити умови для зосередження та єднання з Богом. І я не знаю для цього кращого місця, ніж еремос.

— Д. Комер, Життя без поспіху

Богдуховністьеремос