Нотатки, цитати, історії

Царство Боже непримітне, бо люди надто дріб'язкові, щоб його відразу помітити у своєму житті. Усі в ньому народилися і колись його покинули, бо всі були невинними дітьми, які виросли зі світу чистих дитячих мрій у прагматичний світ жорстокості та лицемірства. Заради успіху та слави люди легко переступають через сумління і втрачають радість чистого серця. А досягнувши всього, чого бажали, відчувають втому від задоволень та пересиченість від насолод. Та зустріч із Христом у багатьох пробуджує спрагу до давно забутої втіхи від безкорисливого добра.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

дитинстводобролюди

Від самого початку проповіді Христос не розкривав змісту цієї притчі пробудити жагу до пізнання. Ісус говорив коротко, але цікаво, і швидко замовкав, щоб спонукати людей самостійно розмірковувати над Його словами. Пробуджена Вчителем думка породжувала в голові учнів запитання, з яким вони й звернулися до Нього, а - це й була молитва істина відкривалася в діалозі любові. Діалог із Христом до Бога. У спілкуванні з Учителем усе ставало на свої місця, і життя здавалося простішим та зрозумілішим.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

діалогдумкаістина

Повія прийшла до Христа, бо вірила в Любов і знайшла Бога. І з цією вірою у серці вона розпочала нове життя. За все земне життя втілений Бог не відзначав нікого з учнів: ні самовідданого Петра, ні улюбленого Івана. А ось цю пропащу жінку, яка полюбила Його усім своїм єством, не вміючи інакше, Бог поставив за приклад усьому людству: - Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися це Євангеліє в усьому світі, те, що вона зробила, буде сказано в її пам'ять!

— Д. Таргонський, Бог серед людей

БогвіраЄвангеліє

Воскресіння юнака справило сильне враження на всіх без винятку, та швидко забулося, ніхто й не запам'ятав, як звали наїнську вдову та її сина. Син Божий залишив їх щасливими і чимшвидше сховався від легковажної людської слави. У цьому - весь Бог, Який дарує людям щастя і лишає вибір, як з ним чинити далі.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

Богвибірлюди

Ісус не потребував прославлення, радше сумував, що люди часто не могли просто радіти життю, здоров'ю, щастю, близьким людям поряд. Бог щиро радів людському щастю, а люди думали, що його потрібно відробляти. Вони боялися щось зробити не так, щоб Владика знову його не забрав. Люди вважали себе рабами Божими, а рабу потрібно заслужити милість у свого царя. Таким було їхнє релігійне виховання, яке стримувало в оковах страху щирі поривання серця.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

БогІсуслюди

Христос переступив через нездоланну стіну смерті, переніс через неї людину, повертаючи її назад у світ живих, і віддав у руки матері. Христос со творив це просто, бо Бог простий. Творець вчинив людяно, бо людяність божественна риса людини.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

життялюдиналюдяність

Христос назвав невдячних і гордих людей «злим родом», бо любов та доброта ріднить людей із Богом, а невдячність і гордість із злим духом.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

Богвдячністьгордість

Сім бісів - то сповнене гордістю невдячне серце. Якщо повнотою всього найкращого у людині є любов, то гордість є абсолютним злом.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

бісивдячністьгордість

Люди, які зверталися до Ісуса, часто хотіли просто вирішити свої проблеми, нічого не змінюючи у житті далі. І тоді колишні проблеми поверталися до них знову.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

вибірвідповідальністьжиття

Присутність щиросердної святої Людини мучила багатьох, як світло, що викриває темряву. Вбиваючи Христа, вони хотіли знищити самого Бога, стерти з лиця землі все, що нагадувало про Нього любов, добро, милосердя..

— Д. Таргонський, Бог серед людей

БогдоброІсус Христос

Найвищий героїзм людини - смирення перед Богом.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

Богвірагероїзм

Хто любить людей, той знає Бога. І немає більшого у світі беззаконня, ніж вірити в Бога і не мати любові до людей!

— Д. Таргонський, Бог серед людей

беззаконняБогвіра