Багато що з того, що має на увазі, на думку людей, святість, має саме такий характер: цілком прискіпливий і манірний. Люди іноді навіть кажуть: «Так, Бог люблячий, але Він також і святий», - і звучить це так, ніби святість несумісна з любов'ю, ніби це «холодна сторона» Бога, де немає любові. Нісенітниця якась! Повна нісенітниця! Принаймні, якщо йдеться про святість Отця, Сина і Духа. З цією думкою не згоден і Джонатан Едвардс: «Святість - це найчарівніше і найприємніше. Зазвичай люди з дитинства вбирають незрозумілі погляди на святість, нібито святість - це щось сумне, похмуре, похмуре і неприємне, проте святість приємна і чудово прекрасна, і нічого іншого в ній немає. Вона втілення найчарівнішої краси і прихильності, вона перевершує всяку красу; святість - це божественна краса.»
— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом