Царство Боже непримітне, бо люди надто дріб'язкові, щоб його відразу помітити у своєму житті. Усі в ньому народилися і колись його покинули, бо всі були невинними дітьми, які виросли зі світу чистих дитячих мрій у прагматичний світ жорстокості та лицемірства. Заради успіху та слави люди легко переступають через сумління і втрачають радість чистого серця. А досягнувши всього, чого бажали, відчувають втому від задоволень та пересиченість від насолод. Та зустріч із Христом у багатьох пробуджує спрагу до давно забутої втіхи від безкорисливого добра.Д. Таргонський, Бог серед людей (Тернопіль: Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Володимира, 2025), С.146