Нотатки, цитати, історії

Настане година - і Його вбивці теж відійдуть у вічність. Вони шукатимуть там того Бога, Якому все життя служили на землі, та не знайдуть, бо його не існувало ніде, крім їхньої уяви. А Того Бога, про Якого їм свідчив Христос, вони вб'ють: Я відходжу, і ви будете шукати Мене, і в гріховності своїй помрете. Куди Я іду, туди ви не можете піти!

— Д. Таргонський, Бог серед людей

Богвибірвідповідальність

Як Христос говорив, так і жив, тому все, що Він проповідував, було чистою правдою. У Його житті сповнилося те, що Творець хотів бачити у Своему творінні - в людині. Насправді люди не знали Творця тільки тому, що не хотіли жити чесно, сумлінно та по-людськи. У Сині Божому вони, як у чистому дзеркалі, побачили власне брудне обличчя, але вирішили розбити дзеркало, а не омитися і стати чистим.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

відповідальністьлюдинаправда

Традиційні святкування мали історичну та духовну основу, та з часом релігійні лідери перетворили їх на величні державні дійства, сенс яких мало хто розумів. Проте зовнішній блиск офіційної побожності засліплював очі, люди залюбки брали в них участь. Навряд чи у натовпі можна було щиро і зосереджено помолитися Богу. Ці помпезні святкування глушили голос ро зуму, за зовнішнім лоском не було видно соціального бруду, за урочистими богослужіннями маскувалася аморальність, у величних храмах було зручно сховатися від Бога, а у тисячних натовпах – забутися і не думати про те зло, що викриває в людині її сумління.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

Богвідповідальністьлюди

Христос нікому не дорікав невдячністю, бо коли в серц що робив для людей. немає любові, то як із нього можна вичавити подяку?

— Д. Таргонський, Бог серед людей

вдячністьдоброталюбов

- О, жінко, велика твоя віра! Нехай буде так, як ти хочеш! Дочка тієї ж миті одужала. Жінка, котра так недовго слідувала за Христом, зрозуміла Його краще, ніж апостоли, знайомі з Учителем давно. Любов до дитини відкрила для неї Бога.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

апостолиБогвіра

Вони не звернулися до Христа з проханням допомогти нещасній, з ТІЛЬКИ «Відпустити» іі Іншими словами, скоріше «відпровадити» язичници чимдалі, бо що ж «нормальні люди скажуть», як це побачать? Ось ця риса в учнів найбільше засмутила Христа. Він так довго мовчав у відповідь жінці, бо сподівався, що серце апостолів пом'якшиться і вони самі попросять за неї. Але в їхніх серцях не було справжньої любові до людей, тому вони й Бога не бачили перед собою.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

апостолиБогжінка

Найбільше заплямована та людина, яка устами говорить одне, а в серці носить інше. І ніякі омовіння не можуть відмити її від сердечної тяжкості через постійне лицемірство. Звична брехня так вростає в людину, що вона й сама вже не розуміє, коли говорить правду, а коли ні. Усім стало зрозуміло, про кого говорив Христос.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

брехнялицемірстволюдина

Авторитет древності серед народу був беззаперечним, а непорушність традиції священна.Люди вірили, що колись давно Бог ще говорив з людьми, а потім замовк. Замість живого Бога вони звіряли свої думки і бажання з мертвим Законом, а свою поведінку регу фарисеї на основі Закону створювали численними звичаями. Книжники та рювали власні правила життя. Нав'язані ними норми поведінки й принципи мислення ставали для народу священними звичаями, а «передання старших» вважалися недоторканними.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

авторитетБогзакон

Бог - це не біблійний персонаж із сивої давнини, Який щез із полотна історії. Творець допомагає людям бути завжди й у всьому людяними. Коли людина справді потребує Бога і звертається до Нього, то Він завжди і всюди до неї приходить. Живим свідченням цього був втілений Син Божий.

— Х. Бингем, Бог, который слышит

Богвірадопомога

Запалені вогнем фанатизму, учні готові були вклонитися перед божественним Учителем як перед ідолом блага й достатку. На їхнє превелике здивування, відразу після насичення народу хлібами Христос наполіг, щоб учні проти ночі сіли в човен і відпливли на протилежний берег Галілейського озера, до Капернауму, поки Він не відпустить народ. Коли Ісус повернувся до людей, то почув, як вони між собою гомоніли: «Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!». Люди не тільки не хотіли розходитися, але й мали намір силою забрати Христа з собою в Єрусалим, щоб поставити царем. Тоді Ісус, поки Його ніхто не помітив, швидко відійшов на один із навколишніх пригірків, щоб наодинці вилити у молитві душу Своєму Отцю.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

Ісусмолитванарод

Царство Небесне - це Сам Христос посеред людей, які Його люблять і з вірою споживають благословенну трапезу любові, дякуючи Творцю за все, що Він для них створив.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

вдячністьвіралюбов

Ісус жив і проповідував у греко-римському світі, де надання допомоги тим, хто мав у цьому потребу, називалося літургією спільною справою, яку робила церква - зібрання вільних громадян міста. Того вечора Христос служив людям, году ючи їх, а апостоли Йому допомагали. За сенсом це стало першою літургією церкви Христової.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

апостолидопомогаІсус