Шабат потребує практики, яка багатьом дається нелегко. Він вимагає неабиякої цілеспрямованості: само собою нічого не станеться. Вимагає планування й підготовки. Сили волі, щоб відмовитися від купи добрих справ заради найкращої. Але саме шабат основна практика, що плекає дух спокою в житті загалом. Він для духу спокою — як тренування перед футбольним матчем або репетиція перед музичним виступом. Це вправа, щоб підготувати розум і тіло до найважливіших митей.Д. Комер, Життя без поспіху (Тернопіль: Кана, 2026), С.139