Нотатки, цитати, історії

«Ісус-шлях, поєднаний з Ісусом-істиною, веде до справжнього життя Ісуса... Втім, Ісусу-істині приділяють значно більше уваги, ніж Ісусу-шляху. За п'ятдесят років мого служіння пастором у Північній Америці християни, з якими я працював, найчастіше уникали метафори Ісуса-шляху».

— Д. Комер, Життя без поспіху

духовністьістинаІсус-істина

Я переконаний: сучасна церква випустила з поля зору факт, що шлях Ісуса - це саме шлях життя. Не просто набір переконань (що називаємо богослов'ям) чи перелік дозволеного й забороненого (що називаємо етикою). Це також, але й дещо значно більше. Йдеться про спосіб життя, який грунтується на житті самого Ісуса. Стиль життя.

— Д. Комер, Життя без поспіху

богослов'явірадуховний розвиток

Правда в тому, що я хочу такого життя, проте не готовий перейняти стиль життя, який за цим стоїть. Гадаю, саме так більшість із нас ставиться й до Ісуса. Ми читаємо історії про Його радість, непохитний спокій у час непевності, безтурботність, невимушеність, уміння бути тут і зараз та думаємо: «Хочу такого життя». Чуємо Його відкрите запрошення до «життя... вдосталь» і думаємо: «Я в ділі». Читаємо про Його зручне ярмо й глибокий душевний спокій і думаємо: «Боже, так, однозначно. Мені це потрібно». Але не поспішаємо перейняти Його стиль життя.

— Д. Комер, Життя без поспіху

бажання змінбезтурботністьвіра

Якщо ви прагнете пізнати життя Ісуса, маєте перейняти Його спосіб життя.

— Д. Комер, Життя без поспіху

вірадуховний розвитокжиття Христа

У статті для BuzzFeed «Як міленіали перетворилися на покоління вигорілих» Енн Петерсен зазначає, що «вигоряння — не якась там місцина, куди можна навідатись і повернутися назад. Це наше постійне місце проживання».

— Д. Комер, Життя без поспіху

вигоряннявиснаженняЕнн Петерсен

Тепер прочитайте парафраз цих самих рядків від Юджина Петерсона з книжки «Послання» (The Message). Знову ж таки, повільно. «Ви втомлені? Виснажені? Зневірені? Прийдіть до Мене. Ходімо зі Мною, і ваші життя відновляться. Я покажу, як відпочивати по-справжньому. Ідіть зі Мною і трудіться зі Мною. Дивіться, як це роблю Я. Опануйте невимушені ритми благодаті. Я не покладу на вас важкої чи незручної ноші. Будьте поруч зі Мною і навчитеся жити вільно й безтурботно». «Опануйте невимушені ритми благодаті». Хіба не чудово сказано?

— Д. Комер, Життя без поспіху

безтурботністьБлагодатьвідновлення

Відчути зцілення в найглибших куточках ества. Пізнати те, про що Ісус сказав «життя... вдосталь». Автори Нового Завіту називали це «спасінням». Зауважте: грецьке слово сотерія, яке ми перекладаємо як «спасіння», також можна перекласти як «зцілення». Коли в Новому Завіті читаєте, що Ісус когось «зцілив», а потім що ще когось «спас», то це те саме грецьке слово. Спасіння — це зцілення. Навіть етимологічно англійське слово salvation («спасіння») походить від латинського salve. Як бальзам, який накладають на опік чи рану.

— Д. Комер, Життя без поспіху

бальзамБлагодатьвідновлення

Бути талмідім Ісуса означає опановувати Його вчення. Простіше кажучи, підпорядкувати власне життя трьом основним цілям: 1. Бути з Ісусом. 2. Уподібнюватись Ісусу. 3. Робити те, що Він зробив би на вашому місці. Суть такого учнівства — улаштувати все своє життя на взірець Ісуса.

— Д. Комер, Життя без поспіху

бути з Ісусомвіравчення Христа

Нещодавнє дослідження Філіпа Зімбардо про «Занепад чоловіків» (тобто кризу маскулінності в західній культурі) показало, що середньостатистичний хлопець марнує десять тисяч годин на комп'ютерні ігри ще до того, як йому виповниться двадцять один. Десять тисяч годин. Мій мозок одразу намагається обробити цей факт: за десять тисяч годин можна опанувати будь-яке ремесло й стати експертом у будь-якій галузі від шумерської археології до олімпійського водного поло. Закінчити бакалаврат і магістратуру. Вивчити напам'ять Новий Завіт. Або пройти четвертий рівень Call of Duty. На що витрачаємо час на те витрачаємо життя. Тим ми й стаємо (або ж не стаємо).

— Д. Комер, Життя без поспіху

«Занепад чоловіків»Call of Dutyекспертність

Життя це низка виборів. На кожне «так» є тисячі «ні». На кожну справу, якій приділяємо час, є тисячі інших справ, яким не можемо приділити часу. Бо не вміємо роздвоюватися. Якось так. Маємо навчитися казати «ні». Повсякчас. Енн Ламотт дотепно зауважила: «"Ні" — це завершене речення». Воно має закріпитися в нашому лексиконі.

— Д. Комер, Життя без поспіху

«так» і «ні»вибірвідмова

Головне обмеження, спільне для всіх — незалежно від того, звідки ви почали життєвий шлях, наскільки обдаровані, працьовиті чи цілеспрямовані, — це час. Немає різниці, ви генеральний директор міжнародної корпорації чи водій шкільного автобуса на пенсії, без пари чи виховуєте сімох дітей, живете у вирі мегаполіса чи в глибинці без мобільного зв'язку й вайфаю. Ніхто не має більше, ніж двадцять чотири години на добу.

— Д. Комер, Життя без поспіху

життєвий шляхжиттєві обставиниздібності

Та що, як не слід опиратись обмеженням, а натомість прийняти їх із вдячністю як дороговказ Божого покликання? Люблю ці слова Пітера Скаццеро: «Ми віднаходимо волю Божу для нашого життя у власних обмеженнях».

— Д. Комер, Життя без поспіху

Божа волявдячністьдуховне життя