Цитати з тегом: надія

Це не кінець. І навіть не початок кінця. Але це, мабуть, кінець початку.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

Більшість гостей на весіллі були переселенцями з півдня України. Уже сам факт радості з приводу створення нової сім'ї свідчив про важливу й дивовижну надію та майбутнє. Дивлячись на радість переселенців, мимоволі згадувалися слова матері Терези, яка на запитання, як домогтися змін у світі, відповіла: «Ідіть додому і любіть свою сім'ю». З іншого боку, якщо придивитися до тиранів, які розв'язують жорстокі війни, - від Гітлера до Путіна, — то за своєю суттю це самотні й нещасні люди, яким часом нікуди повертатися ввечері, крім розкішного, але холодного палацу, що захищає від недругів. Навколо них лише пристосуванці та корисливі люди, скуті низькими інтересами, здатні на корупцію та розкрадання. Тирани самі нещасливі й нікому на землі не дозволять бути щасливими. Така природа ущербної людини, яка досягла необмеженої влади.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

Найважчі емоції відчуваєш під час зустрічі переселенців із дітьми. Я ніколи в житті не бачив таких переляканих дітей. Вони вийшли з автобуса разом із мамою. Змучені та втомлені, ніби квітуче життя вийняли з них. Двоє хлопчиків 7 і 13 років та дівчинка 10 років. У руках вони тримали якісь сумки. Озиралися на всі боки. Боялися заговорити. Ми допомогли влаштувати Наталі невеликий побут в Івано-Франківську, що було не так просто. Я дізнався, що Наталя боїться дітям розповісти про загибель батька. Вони були впевнені, що їхній тато, як і раніше, на фронті. Леонід із 2014 року брав участь у бойових діях, тому їм було звично, що батька немає з ними. Я добре пам'ятав Леоніда. І як непросто зараз жити і бачити, у якій ситуації перебуває його сім'я, змушена виживати. Час від часу я намагався дітей чимось порадувати, пригостити морозивом. Хотілося зробити їм приємне, адже вони повинні бачити в житті щось світле і радісне, крім війни, якою їм довелося насититися понад міру. Також я розумів, що одного разу дітям доведеться зіткнутися з реальністю, що їхній тато загинув. Хтось повинен буде їм сказати. Наближалося свято Великодня, і мені спало на думку, що це якраз той самий випадок, коли можна дітям відкрити правду. Свято й усвідомлення воскресіння Христа може послужити більш глибокій розмові. Я попросив дозвіл у Наталії, щоби поговорити з дітьми про загибель їхнього батька. Після богослужіння в церкві ми пішли в кафе. Я замовив їм морозиво. Коли вони розговорилися, я запитав у них: - Діти, а скажіть, що таке Великдень? Вони, звісно, відповіли, як їх навчили в недільній школі. Я уважно вислухав і підхопив нитку їхніх міркувань про воскресіння Ісуса Христа: Знаєте, діти, Бог Отець воскресив на Великдень Свого Сина, і це дає нам обіцянку, що кожну померлу людину Бог також одного разу воскресить. Я бачив, що діти перетворилися на слух, намагаючись мене зрозуміти. Як не було важко, я повідомив їм: Діти, свято Великодня дає особисто вам обіцянку, що ваш тато одного разу теж воскресне... і ви з ним зможете побачитися. Я впевнений, що одного разу Бог — а про це свідчить остання книга Біблії — витре кожну людську сльозу. А отже, нас точно не мучитимуть питання, чому те чи інше сталося з нами на землі.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім