Подумайте над розповіддю про Давида і Голіафа. Якщо читати її як повчальну історію, тоді вона справді про мене. Це повчання про те, що я маю зібрати всю віру і сміливість, щоб боротися з лиходіями в моєму житті. Але якщо визнати, що Біблія насамперед говорить про Господа і Його спасіння, і читати про Давида і Голіафа в такому світлі, то ця історія несе нам звістку визволення! Адже суть у тому, що ізраїльтяни не могли самі виступити проти велетня. Потрібен був герой, щоб битися замість них, воїн, готовий зустріти смертельну небезпеку, щоб захистити свій народ. І Бог послав не могутню, а слабку заміну хлопчиська, занадто юного, щоб носити обладунки. Але Бог використав неміч обраного визволителя, щоб знищити самовпевненого, глумливого Голіафа. У своїй слабкості Давид вийшов переможцем, а його перемога зарахувалася всьому народу. Те саме було і з Ісусом. Через Його страждання, Його слабкість і смерть, гріх був переможений. Яскрава, захоплива історія про Давида і Голіафа показує, що означає стверджувати, що ми померли з Христом (Рим. 6:1-4), а Бог воскресив нас і посадив на небесах з Ісусом (Еф. 2:5, 6). Ісус головний герой, справжній герой, Він не просто ризикував життям, а віддав його за нас. І тепер Його перемога стала нашою, і все, що Він зробив, поставлено нам.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

визволенняГоліафДавид

Перед тим як ми розгорнули бойові дії у 2004-му, я розповів хлопцям у підрозділі історію трьохсот спартанців, які загинули під Фермопілами. Після битви перські загарбники осквернили тіло ватажка спартанців: вони відтяли йому голову та настромили її на спис. А через рік спартанці здобули власну рішучу перемогу, й багато хто вимагав від короля, щоб із тілом переможеного генерала зробили те саме. Спартанський король відмовився це робити, сказавши: «Такі речі більше пасують варварам, а не грекам, у подібному вчинку вони побачать свою перемогу над нами. Боги забороняють мені схвалювати таку поведінку навіть із ворогами! Досить і того, що я задовольняю народ Спарти належними діями й належними словами». Я хотів, щоб мої хлопці знали, що, хай би якими підступними, хай би якими не цивілізованими були їхні вороги, від вояків очікують поєднання хоробрості та жорстокості в бою із великодушністю та гуманністю в перемогах. Я розповів їм цю історію, бо хотів, щоб ми мали модель для наслідування, і ще тому, що хотів показати їм: те, про що я просив, не було неможливим.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

воякигуманністьісторія

Яка ж мудрість міститься у «Філоктеті» - трагедії, написаній Софоклом уже під кінець його довгого життя? Не можна сподіватися на перемогу, якщо ми покидаємо напризволяще своїх поранених. Про цю п'єсу поет Роберт Блай написав: «Поранений щось-таки знає». І коли Одіссей покидає Філоктета на безлюдному острові, він покидає єдину людину, потрібну йому для перемоги в цілій війні.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

війнамудрістьодіссей

Пол Браун, легендарний тренер Cleveland Browns, говорив: "Футбол - це гра, що складається з помилок. Як правило, перемагає та команда, яка помиляється менше за іншу."

— К. Бланшар, Дар лидера. Как научится влиять на людей

Браунгракоманда

Невідповідне практичне застосування може бути таким же руйнівним, як і неправильне тлумачення. Коли сатана спокушав Ісуса в пустелі, він намагався досягти перемоги хибним тлумаченням Писання.

— Х. Робинсон, Изложение проповеди. Мастер-класс по гомилетике

застосуванняістинаперемога

Повнота перемоги символізується нездатністю смерті утримати Його. Що ще можуть зробити сили зла, якщо вбитий ними не залишається мертвим?

— М. Эриксон, Христианское Богословие

злоІсус Христосперемога

10 істин про церкву 1. Церква - це єдина інституція, яку наш Господь обіцяв збудувати і благословити (Матв. 16:18). 2. Церква - це місце зібрання справжніх віруючих (Фил. 3:3). 3. Церква - це найцінніше зібрання на землі з часів Христа викупив її Своєю Кров'ю (Дії 20:28; 1 Кор. 6:19; Еф. 5:25; Кол. 1:20; 1 Пет. 1:18; Об'явл. 1:5). 4. Церква є земним вираженням небесної реальності (Мт. 6:10; 18:18). 5. Церква в кінцевому підсумку переможе як на світовому, так і на місцевому рівні (Матв. 16:18; Фил. 1:6). 6. Церква - це сфера духовного спілкування (Євр. 10:22-25; 1 Івана 1:3, 6-7). 7. Церква є проголошувачем і захисником божественної істини (1 Тим. 3:15; Тит. 2:1, 15). 8. Церква є головним місцем для духовного виховання і зростання (Дії 20:32; Еф. 4:11-16; 2 Тим. 3:16-17; 1 Пет. 2:1-2; 2 Пет. 3:18). 9. Церква є стартовим майданчиком для світової євангелізації (Марка 16:15; Тита 2:11). 10. Церква церква це середовище де сильне духовне лідерство розвивається і дозріває (2 Тим. 2:2).

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

вихованняєвангелізаціязібрання

Гальмуючи свою діяльність і зупиняючись, щоб помолитися, ми визнаємо, що залежимо від божественної благодаті й не покладаємося ні на власний розум, ні на власні сили. Один пастор сказав: «Якщо ми хочемо перемагати людей публічно, то повинні перемагати з Богом наодинці.»

— Д. Вагенвельд, Т. Костер, ВИМІРЯЙТЕ ПУЛЬС СВОЄЇ ЦЕРКВИ 10 важливих ознак здорової церкви

Благодатьдіяльністьмолитва

Коли Церква вірна своєму пророчому покликанню, проблеми під сонцем їй гарантовані. "У світі зазнаєте страждання, але будьте відважні: Я переміг світ!" (Івана 16:33).

— С. Головін, Библия и политика

вірністьдуховністьперемога

Те, що вбиває вас, водночас дає вам життя. У міру того, як особисте поклоніння стає благодатним знаряддям вашого умертвіння, змушуючи вас поступово вмирати для самовпевненості, упевненості у власній правоті, самовладності та его-центризму, ви починаєте жити, жити по-справжньому. Справжнє життя починається після вашої смерті. Напевно, справжня праведність починається з моменту, коли людина відмовляється від самої себе. Згадайте слова Христа: "Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест і йде за Мною" (Мт. 16:24-25).

— П. Трипп, Опасное призвание

Богопізнаннявірадуховність

Іван каже, що Ісус взявся за цю принизливу і брудну роботу, усвідомлюючи, Хто Він, звідки прийшов і для чого був посланий: "Ісус, знаючи, що Отець усе віддав у руки Його, і що Він від Бога походить, і до Бога йде, підвівся з вечері..." Ісус висловив Свою смиренну любов так вражаюче не тому, що забув про Свою божественну сутність, а тому, що пам'ятав про те, Хто Він є. Такою була священна місія Сина-Спасителя.

— П. Трипп, Опасное призвание

Богопізнаннядалекоглядністьдуховність

Дивна річ: в уривку йдеться про те, що коли дощ напоїть землю, з терну виростає кипарис, а з кропиви виростає мирт. Давайте міркувати разом. Якщо у вас на подвір'ї, під снігом і дощем, росте маленький кущик терну, то що, на вашу думку, виросте з нього з часом? Правильно, великий терновий кущ. Якщо сніг із дощем поливають кропиву у вас на подвір'ї, то в результаті ви отримуєте зарості кропиви. Але з Божим Словом усе зовсім інакше: коли цей дощ сходить з небес на терен, той перероджується органічно!

— П. Трипп, Опасное призвание

діянове життяперемога